Міжнародна група астрономів із Кейптаунського університету та Міжуніверситетського інституту інтенсивної обробки даних в астрономії виявила популяцію тьмяних залишків радіогалактик.
Дослідження, опубліковане в науковому журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, проливає світло на процес згасання струменів (джетів), що живляться надмасивними чорними дірами.
Читайте також:
Космічний монстр. Астрономи відкрили найпотужніший прискорювач частинок у нашій галактиці Коли джети активного галактичного ядра вимикаються, радіовипромінювальні частинки більше не отримують нової енергії, і галактичні структури поступово тьмяніють. Науковці проаналізували 14 кандидатів у такі залишки в ділянці неба XMM-LSS, об’єднавши дані спостережень телескопів MeerKAT, uGMRT, LOFAR та Jansky Very Large Array у широкому діапазоні частот — від 144 МГц до 1,5 ГГц. Спектральне моделювання підтвердило, що 12 із 14 об’єктів справді є реліктами радіогалактик.
Головним відкриттям став відносно молодий спектральний вік виявлених залишків — від 8 до 42 мільйонів років із медіанним значенням близько 12 мільйонів років.
Це свідчить про наявність короткотривалих фаз згасання, які раніше залишалися непоміченими через недостатню чутливість приладів. Частка часу, яку ці системи провели у фазі реліктів, коливається від 4 до 83% їхнього загального життєвого циклу.
Крім того, вчені виявили чітку залежність між червоним зміщенням і швидкістю згасання: на великих космічних відстанях релятивістські електрони швидше втрачають енергію через взаємодію з реліктовим випромінюванням. Це означає, що віддалені залишки радіогалактик згасають значно швидше.
Отримані результати дають змогу краще зрозуміти цикли активності надмасивних чорних дір і закладають основу для масштабних оглядів неба за допомогою майбутнього радіотелескопа Square Kilometre Array (SKA).
Читайте також:
Космічний монстр. Астрономи відкрили найпотужніший прискорювач частинок у нашій галактиці
