Археологи, які розкопують стародавнє скельне місто Перперікон на півдні Болгарії, виявили особисту свинцеву печатку імператриці Ірини, однієї з найвпливовіших жінок візантійського світу XIII століття.
Ця печатка є не просто рідкісним екземпляром імператорських регалій, а й може бути збереженим доказом листування на високому рівні між Болгарською імперією та Візантійською державою-наступницею з центром у Нікеї, пише Arkeo News.
Керівник розкопок професор Нікола Овчаров оголосив про знахідку, а спеціаліст із сигілографії Дімітар Стойменов ідентифікував напис. Подібні печатки Ірини відомі з відомих колекцій, зокрема з Дамбартон-Оукс у Вашингтоні та Ермітажу в Санкт-Петербурзі. Однак, за словами Овчарова, печатка з Перперікону — єдиний відомий екземпляр, знайдений під час археологічних розкопок, а не зі старої колекції.
Цей контекст робить його розташування особливо важливим. У 1230-х роках Перперікон розташовувався у стратегічно важливому регіоні Східних Родоп у той час, коли Болгарія та Нікея вели переговори про союз, який мав змінити політичний баланс південно-східної Європи.
Надзвичайно добре збережена свинцева печатка має зображення Ірини в повний зріст з одного боку. Вона стоїть на овальному помості, у високій імператорській короні та церемоніальному лоросі, тримаючи скіпетр.и Напис ідентифікує її як «Ірину Комніну, найблагочестивішу Августу», згідно з розповіддю Овчарова про знахідку.
Зворотна сторона не менш вражаюча. На ній зображено Христа, що стоїть фронтально, у рідкісному іконографічному типі, відомому як Літрот, або «Викупитель». Його зображено в повний зріст із хрестоподібним німбом, він піднімає одну руку в благословенні, а в іншій тримає Євангеліє.
Читайте також:
У Болгарії знайшли доісторичну карту зоряного неба, висічену в камені Примітним зображенням є не лише присутність Христа. Зображення Христа були добре відомі на візантійських імператорських печатках. Однак печатка Ірини використовує набагато рідкісніше зображення Христа як Літрота, тип, який нечасто зустрічається у візантійській сигілографії. Овчаров описав цю іконографію як «винятково рідкісну».
Поєднання імператорського портрета Ірини, її офіційного титулу та цього незвичайного зображення Христа ідентифікує цей предмет як її особисту печатку,
таку, що додається до офіційного листування для автентифікації відправника та захисту документа. Сам лист не зберігся. Тож у центрі печатки залишається невирішене питання: про що одна з найвпливовіших жінок візантійського світу писала до Перперікону?
Значення Ірини виходило далеко за рамки її шлюбу з імператором. Вона народилася в династії Ласкарі, була дочкою Феодора I Ласкаріса, засновника та імператора Нікейської імперії, а по матері походила від імператора Олексія III Ангелоса. Вона вийшла заміж за Івана III Дуку Ватаца, який правив Нікеєю з 1222 по 1254 рік, а їхній син пізніше став імператором Феодором II Ласкарісом. Іншими словами, Ірина була онукою, дочкою, дружиною та матір'ю імператорів.
Читайте також:
Інженерне диво. Через обміління Дунаю стало можна побачити руїни стародавнього мосту Римської імперії Археологи тепер знають, що листування однієї з найвпливовіших жінок середньовічного візантійського світу досягло Перперікону. Що вона наказувала, просила чи домовлялася у цьому зниклому листі, залишається невідомим.
Раніше NV Техно писав, що цього літа в Перперіконі на півдні Болгарії
виявили круглий мавзолей завширшки восьми метрів поруч із скельними гробницями, пов’язаними з культом так званого «Фракійського вершника», якого ототожнюють з міфічним правителем Резом. Це додає ще один незвичайний похоронний комплекс до священного південного кварталу стародавнього міста.
Нещодавно відкритий мавзолей датується приблизно третім-п'ятим століттями нашої ери. Побудований за ідеально круглим планом, він має ретельно збудований вхід, що виходить на схід, та оздоблений тонко обробленими кам’яними елементами. Це одинадцятий круглий мавзолей, виявлений у Перперіконі протягом останніх шести сезонів розкопок. Замість того, щоб стояти окремо, пам’ятники утворюють вражаючу процесію вздовж головної дороги, яка колись піднімалася до укріпленого акрополя міста. Професор Нікола Овчаров, керівник розкопок Перперикону, сказав, що концентрація пізньоримських ротонд-мавзолеїв не має відомих аналогів в інших місцях римського світу.
Читайте також:
Антична хірургія. Археологи знайшли в Болгарії рідкісний медичний інструмент часів Давнього Риму
