Еволюційний біолог Сантьяго Рон та його колеги з Папського католицького університету Еквадору визначили, що жаби, яких відносили до виду Pristimantis subsigillatus насправді є іншим видом.
Поява Pristimantis milpe (або дощової жаби Мільпе) у наукових підручниках супроводжується більш незвичайною історією, ніж більшість інших. Особливістю відкриття цієї амфібії є те, що протягом десятиліть її плутали з іншим видом жаби — Pristimantis subsigillatus, яку ще жабою-розбійником Салідеро або вигравіруваною дощовою жабою, пише Science Alert.
І лише після повторного дослідження зразків жаб, зібраних в еквадорському тропічному лісі Чоко та ідентифікованих у 1902 році, які зараз зберігаються в Музеї природної історії в Лондоні, Велика Британія, таксономічну плутанину було виявлено та виправлено.
«Те, що такий поширений вид залишався непоміченим під неправильною назвою протягом десятиліть, підкреслює важливість правильного пов’язування наукових назв із живими популяціями в природі», — каже біолог Джаель Ортега.
Відкриття проходило в кілька етапів, зокрема ретельне вивчення голотипу — офіційного еталонного зразка — того,
що раніше вважалося P. subsigillatus у Музеї природничої історії. Порівнявши його з іншими голотипами жаб, а також із сучасними популяціями, дослідники визначили, що початковий голотип P. subsigillatus помітно відрізнявся від жаб, яких згодом віднесли до цього виду.
Читайте також:
Біологи знайшли три нові види живородних жаб. Вони здатні народжувати по 100 дитинчат «Після повторного дослідження голотипу P. subsigillatus ми дійшли висновку, що популяції, які наразі приписують P. subsigillatus, не схожі з наявним голотипом», — пишуть дослідники.
Це відкриття фактично залишило популяцію жаб, історично позначену як P. subsigillatus, без правильної наукової ідентичності. Після серії польових експедицій, збору зразків та аналізів ДНК команда встановила, що досліджує новий вид, який вони назвали дощовою жабою Мільпе (Pristimantis milpe).
Хоча P. milpe є абсолютно новим видом з точки зору класифікації, ми вже багато знаємо про цю жабу. Вона широко поширена в тропічних лісах Еквадору та південної Колумбії, а також відома тим, що мешкає на бананових плантаціях та в міських районах,
таких як парки. Жаба також має характерний нічний звук, схожий на клацання. Самців і самок досить легко розрізнити: самки мають чіткий кольоровий візерунок на паху та стегнах, з помаранчевим або світло-блакитним кольором, змішаним з чорними плямами, тоді як самці мають більш рівномірне забарвлення.
Читайте також:
У Бразилії знайшли нову мініатюрну жабу. Її назвали на честь президента Це також відносно невеликі жаби, самці яких, згідно зі спостереженнями, виростають у середньому до 25,8 міліметра у довжину, а самки — до 33,9 міліметра.
«З площею поширення ~67 000 км², Pristimantis milpe є одним з найпоширеніших видів Pristimantis у басейні Тихого океану. Більше того, він може бути місцево поширеним і помітним завдяки своєму гучному крику. Тому вражає, що такий поширений вид залишався неописаним досі», — пишуть дослідники у своїй опублікованій статті.
Вчені зазначають, що початкова помилка в назві потім стала визнаним фактом у наступних дослідженнях протягом десятиліть, без жодного повернення до початкового голотипу — ключового вихідного матеріалу. Це не перший випадок,
коли подібні помилки були помічені в одному роді жаб, який об'єднує понад 600 видів під назвою Pristimantis, і дослідники припускають, що, можливо, варто було б перевірити й інші класифікації.
Читайте також:
Добре ховалися. На Мадагаскарі відкрили одразу сім нових видів жаб «Ці історичні помилки слугують нагадуванням про те, що навіть поширені та помітні види можуть залишатися фактично „невидимими“ для таксономії, доки не буде правильно встановлено фундаментальний зв’язок між типами, що носять назву, та природними популяціями», — пишуть дослідники.
Раніше NV Техно писав, що нещодавно в Японії знайшли новий вид птахів. Вчені виявили, що вівчарик ізуйський та нещодавно виявлений вівчарик Токара виглядають майже однаково, але їхня ДНК та пісні показують, що це різні види. Ця знахідка є першим відкриттям нового виду птахів у Японії за понад 40 років і показує, як сучасні генетичні інструменти розкривають приховане біорізноманіття, яке інакше залишилося б непоміченим.
Відкриття стосується ізуйського вівчарика, або вівчарика Ідзіми, рідкісного перелітного птаха, який зустрічається лише на двох острівних групах у Японії. Хоча нові види птахів описуються щороку, цей випадок виділяється тим, що птахи виглядають майже однаково. Натомість, дані ДНК надали найпереконливіший доказ того, що вони належать до різних видів.
Читайте також:
Відрізнили за плямами і співом. Орнітологи відкрили новий вид птахів у Бразилії
