Раптові повені, пов’язані з льодовиками та високогірними озерами, становлять загрозу приблизно для 15 мільйонів людей у різних частинах світу. Понад половина населення в зонах найбільшого ризику припадає лише на чотири країни — Індію, Пакистан, Перу та Китай.
Про це пише Daily Mail.
Небезпека знову привернула увагу науковців після руйнівної повені на кордоні Непалу й Тибету. Дослідники пов’язують її з масштабним обвалом льоду та гірських порід, який спричинив потужний потік води.
За оцінкою дослідницької групи Antarctic Glaciers, перед повінню стався великий зсув та обвал льоду. Маса каміння й льоду зійшла з гори, захопила відкладення від попередніх паводків та перекрила русло річки Лхенде-Кхола.
У результаті утворилася природна дамба, за якою почала накопичуватися вода. Коли перешкода не витримала, вода вирвалася вниз потужним потоком.
Подібні події вже фіксували в інших гірських регіонах. У 2021 році потік льоду та каміння забрав життя понад 200 людей і пошкодив дві гідроелектростанції.
Ще один масштабний обвал стався у Канаді у 2020 році. Тоді близько 18 млн кубометрів гірської породи впали у льодовикове озеро,
спричинивши хвилі заввишки до 100 метрів.
Окрему небезпеку становлять проривні повені льодовикових озер, відомі як GLOF. Такі водойми утворюються з талої води біля льодовиків і можуть утримуватися нестабільними природними дамбами.
Падіння великої маси льоду чи каміння або руйнування самої дамби здатне спричинити раптовий викид величезного об’єму води. Потік швидко рухається вниз долинами та може руйнувати населені пункти й інфраструктуру.
Дослідження, опубліковане в Nature Communications, показало, що в районах потенційного впливу таких повеней живуть близько 15 млн людей. Понад половина з них мешкають в Індії, Пакистані, Перу та Китаї.
Найбільше людей під загрозою перебуває у високогірній Азії, зокрема в районах Гімалаїв, Каракоруму та Гіндукушу. На цей регіон припадає близько 62% населення світу, якому загрожують прориви льодовикових озер.
Лише в Індії в небезпечних районах живуть близько 3 млн людей, у Пакистані — приблизно 2 млн. Понад мільйон людей мешкають менш ніж за десять кілометрів від потенційно небезпечних льодовикових озер.
Водночас серйозний ризик існує і в Південній Америці.
В Андах кількість льодовикових озер із 1990 року збільшилася на 93%, тоді як у високогірній Азії зростання становило близько 37%.
Перу посідає третє місце у світі за рівнем такої небезпеки. Два з трьох річкових басейнів із найвищим ризиком розташовані в Андах — басейн річки Санта в Перу та Бені в Болівії.
Науковці також звертають увагу на Канаду, Тихоокеанський Північний Захід Північної Америки та європейські Альпи. Там населені пункти та інфраструктура також розташовані нижче потенційно небезпечних гірських районів.
Потепління посилює танення льодовиків і вічної мерзлоти та може робити гірські схили нестабільнішими. Проте дослідники наголошують, що точно визначити місце й час наступного великого обвалу або прориву льодовикового озера наразі неможливо.
