Зважаючи на нинішні політичні реалії, сценарій із ядерною війною та ядерною зимою, яка після неї настане, виглядає не так уже й нереалістично. Якщо так станеться, то більшість людства буде приречена. Ті, хто не помре від променевої хвороби, згодом вимруть від нестачі їжі. Однак експерти все ж визначають деякі місця на земній кулі, де життя могло би продовжитись. Звісно, щоб вижити, тамтешнім жителям довелось би суттєво скоротити та збіднити свій раціон, але гра вартує свічок.
Про те, в яких країнах можна буде вижити під час ядерної зими,йдетьсяв матеріалі radiotrek.
Держави, які потенційно матимуть найбільше шансів зберегти життєздатність населення за умов ядерної зими, визначили за допомогою комп’ютерного моделювання.
До групи найбільш стійких країн потрапили Австралія, Нова Зеландія, Ісландія, Велика Британія, Ірландія, Вануату та Соломонові Острови. Їх об’єднують кілька важливих характеристик: географічна віддаленість, наявність придатних для сільського господарства земель, власні енергетичні ресурси та здатність виробляти значну частину необхідного продовольства всередині країни.
Результати різних досліджень дещо відрізняються. У роботі, опублікованій у 2021 році, найкращі перспективи мала Нова Зеландія. Водночас моделювання наслідків ядерної зими визначило найбільш стійкою Австралію. Навіть за найбільш несприятливого розвитку подій її потенційні можливості із забезпечення населення їжею оцінювалися на рівні понад 2200 кілокалорій на людину на добу.
Нова Зеландія, своєю чергою, виграє завдяки ізольованому географічному положенню, потужному аграрному сектору та доступу до енергії. У сценарії ядерної зими відносно сприятливі показники продовольчої безпеки також демонстрували Ісландія, Вануату та Соломонові Острови.
Навіть найбільш захищені країни мають слабкі місцяВодночас результати моделювання не означають, що перелічені держави гарантовано зможуть пережити глобальну катастрофу без серйозних наслідків. Їхня економіка та аграрний сектор також значною мірою залежать від зовнішніх постачань.
Йдеться, зокрема, про пальне, добрива, сільськогосподарську техніку, комплектувальні та запасні частини. Якщо міжнародні ланцюги постачання будуть надовго перервані,
підтримувати звичні обсяги виробництва стане набагато складніше. Це може негативно позначитися не лише на продовольчій системі, а й на функціонуванні економіки загалом.
Тому дослідники фактично не визначають жодну країну як повністю захищену від наслідків глобального колапсу. Навіть держави з найбільш вигідними стартовими умовами залишатимуться залежними від того, наскільки швидко вони зможуть адаптуватися до дефіциту ресурсів і припинення міжнародної торгівлі.
Цінність таких досліджень полягає передусім у моделюванні можливих наслідків масштабних криз. Вони демонструють, які фактори можуть підвищувати стійкість держав у надзвичайних умовах, а також показують слабкі місця сучасних економік.
Географічна ізоляція, власне виробництво продовольства та доступ до енергоресурсів можуть стати вагомими перевагами під час глобальної кризи. Однак довгострокова стійкість залежатиме і від здатності цих країн зменшувати критичну залежність від імпорту та заздалегідь створювати механізми реагування на масштабні перебої в постачанні.
Нагадаємо, віце-президент СШАВенс спантеличив дивною заявою про наближення кінця світу.
