Поверхня Меркурія продовжує стискатися через охолодження надр, і за час свого існування планета могла зменшитися в діаметрі на 19–23 кілометри, що на 10–30% більше за попередні оцінки.
Про це повідомляє журнал Geophysical Research Letters.
Як і інші кам’янисті планети, Меркурій сформувався внаслідок зіткнень, які виділили величезну кількість тепла. Тепер планета безперервно остигає, через що її надра стискаються, а зовнішні кам’яні шари зминаються та тріскаються, утворюючи на поверхні уступи й хребти.
«Чим сильніше стиснення, тим більше у Меркурія може бути металеве ядро, тим менше легких елементів на кшталт кремнію в цьому ядрі або тим вищою була його початкова температура», — пояснив провідний автор дослідження, планетолог з Інституту космічних досліджень Німецького центру авіації та космонавтики (DLR) Гаку Нісіяма.
Дослідники об’єднали попередні карти геологічних свідчень стиснення з новими даними про шорсткість поверхні всієї планети. З’ясувалося, що на найбільш нерівних ділянках видимих складок менше. Вчені припускають, що їх маскують уламки від ударів метеоритів.
Якщо врахувати ці приховані нерівності, виявиться, що ступінь стиснення Меркурія за 4,5 мільярда років суттєво недооцінювали. Раніше вважалося, що діаметр планети скоротився лише на 4–16 кілометрів.
«30% — це трохи дивно, але скоригована величина стиснення насправді здається мені розумною», — зауважив Нісіяма.
Нинішні розрахунки базуються на даних зонда MESSENGER за 2015 рік, які фіксують елементи ландшафту розміром понад п’ять кілометрів. Уточнення цих показників очікується після того, як у листопаді спостереження розпочне апарат BepiColombo із набагато вищою роздільною здатністю.
Матеріал Зменшився на десятки кілометрів: учені розкрили тривожні зміни найближчої до Сонця планети вперше опубліковано на порталі Новини Планети.
