Зразки, які китайська місія «Чан'е-6» доставила із зворотного боку Місяця, допомогли вченим запропонувати пояснення його незвичної будови. Різницю між півкулями могли сформувати потоки магми через нерівномірне нагрівання.
Про це пише видання SciTechDaily.
Видима із Землі сторона Місяця вкрита великими темними рівнинами, утвореними вулканічними породами, тоді як зворотний бік переважно складається з давніх височин. Його кора також значно товстіша, а вулканічних рівнин набагато менше.
Дослідники під керівництвом професора Нанкінського університету Хеціу Хуї проаналізували зразки анортозитів, порід Mg-серії та базальтів, які «Чан'е-6» зібрала на зворотному боці Місяця. Їх порівняли з матеріалами, доставленими місіями Apollo та «Чан'е-5» із видимої сторони.
Результати вказують, що мантія під двома півкулями за складом загалом схожа. Зокрема, базальти «Чан'е-6» походять із збідненого джерела мантії, подібного до того, з якого утворилися деякі базальти, доставлені місіями Apollo.
Схожий висновок дали й Mg-серії порід. Показник Mg# у зразках зі зворотного та видимого боків виявився подібним,
що свідчить про відсутність значної різниці у складі мантійних порід під двома півкулями.
Натомість відмінності добре збереглися в корі. Анортозити зі зворотного боку мають вищі максимальні значення Mg#, тобто містять більше магнію. Породи Mg-серії там також мають надзвичайно низький вміст рідкісноземельних елементів і нижчі співвідношення торію до самарію.
Щоб пояснити ці особливості, дослідники запропонували модель, пов’язану з раннім магматичним океаном Місяця. На початку його охолодження та затвердіння відбувалися відносно симетрично.
Ситуація могла змінитися після того, як Місяць опинився в припливному захопленні Землею, тобто почав постійно повертатися до неї одним боком. Коли Земля і Місяць були значно ближче один до одного, припливне нагрівання видимої сторони могло бути сильнішим.
Через різницю температур між двома півкулями в магматичному океані виникла великомасштабна горизонтальна циркуляція. Гарячий матеріал переміщувався від видимої сторони до зворотної та міг переносити туди ранні породи, багаті на магній.
З часом це могло сприяти формуванню товстішої та багатшої на магній кори зворотного боку Місяця. Залишкові розплави, навпаки, переміщувалися до видимої сторони. Саме там вони могли сприяти накопиченню речовин, багатих на калій, рідкісноземельні елементи та фосфор, відомих як KREEP.
Таким чином, дослідники пов’язують різкий контраст між двома сторонами Місяця не з принципово різним складом його мантії, а з рухом речовини в ранньому магматичному океані після припливного захоплення.
Читайте також:
