Масштабне наукове дослідження, проведене фахівцями з Університету Квінсленда й опубліковане на сторінках авторитетного наукового видання The Holocene, привело до несподіваного відкриття у сфері вивчення кліматичного минулого нашої планети.
Науковці довели, що звичайні мушлі можуть слугувати надзвичайно точними природними капсулами часу, які надійно зберігають у своїй структурі детальну інформацію про минулі погодні аномалії та доісторичні циклони. У центрі уваги дослідників зі Школи навколишнього середовища опинилися особливі кільця на мушлях равликів *Figuladra bayensis*, зібраних на території національного парку Коулстоун-Лейкс на південному сході австралійського штату Квінсленд.
Читайте також:
Не можна керуватися лише історією. Вчені попередили про сліпі зони у планах підготовки до стихійних лих Як пояснив доктор Ніколас Паттон, керівник цього проєкту, команда науковців відбирала мікроскопічні зразки мушлі з інтервалом лише в один міліметр. Це дозволило не лише визначити загальний вік і тривалість життя конкретного молюска, а й детально реконструювати погодні умови в період його існування.
Для точного датування окремих смуг росту дослідники застосували метод високоточного радіовуглецевого аналізу. Зокрема, у тканинах мушлі вдалося зафіксувати підвищений рівень радіовуглецю, що залишився в атмосфері внаслідок масових ядерних випробувань на території Австралії у 1960-х роках. Завдяки цьому вчені чітко встановили, що проаналізований равлик прожив приблизно 4,5 року.
Подальший детальний лабораторний аналіз стабільних ізотопів кисню та вуглецю в різних шарах росту дозволив отримати унікальні дані про кількість опадів, що випадали в регіоні протягом усього життя молюска.
Спочатку дослідники припускали, що фази найінтенсивнішого та найшвидшого росту мушлі безпосередньо збігатимуться з роками, для яких загалом була характерна підвищена кількість опадів, оскільки це мало забезпечувати равлика великою кількістю їжі. Однак результати виявилися зовсім іншими й набагато цікавішими.
З’ясувалося, що ріст равлика не був плавним чи безперервним: періоди активного збільшення мушлі чергувалися з фазами повної зупинки росту. Почесний професор Джеймі Шульмейстер зазначив,
що молюск реагував не стільки на загальний річний рівень вологості, скільки на короткочасні, але екстремальні зливи.
Зіставивши отримані дані з метеорологічними архівами, вчені з’ясували, що періоди інтенсивного росту мушлі дивовижним чином збігаються з роками проходження руйнівних тропічних циклонів «Марсія» та «Деббі», які принесли рекордну кількість опадів до національного парку Коулстоун.
Це відкриття має величезне значення для палеокліматології. Воно доводить, що мушлі наземних равликів можна ефективно використовувати для відтворення траєкторій та інтенсивності екстремальних погодних явищ у ті історичні й доісторичні періоди, коли сучасні метеорологічні спостереження ще не проводилися.
Наступним етапом масштабного дослідження стане перевірка та розширення цього методу. Якщо вченим вдасться знайти аналогічні збережені мушлі в різних шарах осадових порід, вони зможуть об'єднати дані окремих зразків, щоб зазирнути в більш віддалені епохи та скласти цілісну карту давніх кліматичних коливань.
Читайте також:
