Археологи дослідили унікальний «іржавий скарб», знайдений на дні Дунаю в Австрії. Загалом було вивчено близько тонни залізних прутів віком понад 2200 років..
В Австрії дослідники офіційно представили результати аналізу унікальної знахідки, яку вже охрестили «іржавим скарбом». Це найбільший у Європі сховок із залізними зливками, що датуються залізною добою. Усе почалося ще у 2019 році, коли працівники гравійного заводу в Дайнгамі, неподалік від Дунаю, випадково натрапили на величезну партію металевих прутів серед підводного гравію.
Читайте також:
Під спортивним полем. У Німеччині знайшли кельтський срібний скарб віком майже 2000 років Загалом нарахували сотні однотипних брусків. У середньому кожен із них має довжину близько 30 сантиметрів і вирізняється характерною біпірамідальною формою із загостреними кінцями. Детальний науковий аналіз цього скарбу, опублікований у журналі Antiquity, здійснили археологи Петер Требше з Інсбруцького університету та Маріон Берранже з французького Інституту досліджень археоматеріалів.
Експерти підтвердили, що знайдені предмети є класичними напівфабрикатами.
Їх спеціально обробляли для зручності транспортування та подальшої переробки. Таку масштабну знахідку доісторичних залізних прутів у Європі зафіксовано вперше.
Загалом із води підняли 540 цілих злитків або їхніх фрагментів. Їхня сумарна маса становить близько однієї тонни чистого заліза. За оцінками фахівців, такої кількості металу цілком вистачило б на виготовлення 500 повноцінних бойових мечів або приблизно 8000 будівельних цвяхів.
На думку дослідників, ринкова вартість такого вантажу в давнину була величезною. Навіть з урахуванням виробничих втрат під час кування, заліза з Дейнгема вистачило б для озброєння цілого загону воїнів. Радіовуглецевий аналіз свідчить, що цим артефактам щонайменше 2200 років, а окремі зразки можуть датуватися IV століттям до нашої ери.
Попри те, що чимало деталей залишаються загадкою — наприклад, звідки прибув вантаж і куди прямував, — ця знахідка відкриває унікальне вікно в економіку й торговельні зв’язки пізнього залізного віку. Як зазначає Петер Требше, вражає той факт, що величезну масу металу транспортували за один раз і залучили до однієї торговельної угоди.
Це яскраво свідчить про високий рівень розвитку металургійного виробництва в Дунайському регіоні у III-II століттях до нашої ери.
Окремим питанням є те, яким чином залізо опинилося на дні річки. Найлогічніша гіпотеза — корабельна аварія. Однак жодних слідів самого судна виявити не вдалося. Водночас версія про ритуальне занурення у воду видається малоймовірною, оскільки це цілковито суперечить звичаям місцевих племен.
Аналіз показав, що найближчі центри виплавки металу розташовані вище за течією річки; найближчий із них — приблизно за 220 кілометрів уздовж Дунаю. Подальші лабораторні дослідження допоможуть остаточно встановити точне походження сировини. А поки що археологи щиро радіють тому, що тонна унікальних артефактів не потрапила до рук перекупників металобрухту, а поповнила фонди державного музею.
Читайте також:
Тисячі монет. У Фінляндії знайшли великий срібний скарб епохи вікінгів
