Науковці дослідили 24 старі цвинтарі на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника На них виявили понад 400 спонтаннозростаючих видів судинних рослин, серед яких є регіонально рідкісні. Також дослідники знайшли наголоватку волошкову – вид, внесений до Резолюції №4 Бернської конвенції.
Про результати експедиції повідомляє біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна, – передає Еко.Район.
Дослідники Іван Мойсієнко та Надія Скобель вивчали цвинтарі, які після аварії на Чорнобильській АЕС та відселення населення припинили функціонувати. Саме раптове припинення використання відрізняє ці місця від більшості старих кладовищ, які занепадають поступово.
Загалом науковці обстежили 24 цвинтарі. На них зафіксували понад 400 видів судинних рослин, що ростуть без цілеспрямованого вирощування людиною. Серед них є регіонально рідкісні види.
Окремою знахідкою стала наголоватка волошкова (Jurinea cyanoides). У заповіднику зазначають, що цей вид входить до Резолюції №4 Бернської конвенції.
Старі дерева на цвинтаряхЦвинтарі виявились важливими не лише для збереження рослинного різноманіття.
Майже на кожному з обстежених місць науковці знайшли дерева з обхватом стовбура понад два-три метри. Найбільший серед живих дубів має обхват 446 сантиметрів. Обхват стовбура мертвого дуба-гіганта сягав 510 сантиметрів. Найтовща зафіксована сосна мала обхват 259 сантиметрів.
Дослідники звернули увагу, що старі дерева майже не збереглись у навколишніх лісах, однак залишились на територіях цвинтарів. Однією з причин у заповіднику називають їхній сакральний статус.
Таким чином, колишні місця поховань стали своєрідними осередками збереження старовікових дерев і дикої рослинності.
Цвинтарі зберігають і культурну спадщинуПід час експедиції науковці зафіксували не лише природні, а й культурні об'єкти. На території цвинтарів збереглись кургани, борті та невеликі дерев'яні церкви на похованнях старообрядців.
Ці місця одночасно зберігають сліди історії населених пунктів Полісся та природні комплекси, які сформувались після припинення традиційного господарського використання територій.
Дослідження підтримав німецький федеральний екологічний фонд (Deutsche Bundesstiftung Umwelt,
DBU) у межах ініціативи Ukraine funding initiative «Biodiversity at risk: The protection of cultural heritage sites in Ukrainian Polissia».
Чому це важливо для України та її шляху до ЄСЦе дослідження показує, що збереження біорізноманіття може бути пов'язане не лише із заповідними лісами, степами чи водно-болотними угіддями. Старі культурні об'єкти також можуть бути місцями, де збереглись рідкісні рослини, великі старовікові дерева та інші елементи природної спадщини.
Для України це важливо в контексті євроінтеграції, оскільки наближення до екологічних стандартів ЄС передбачає не лише ухвалення законів, а й накопичення якісних даних про види, оселища та стан біорізноманіття. Польові дослідження таких малодосліджених територій дають наукову основу для подальшої охорони цінних природних комплексів.
