Близько 35 млн років тому на територію сучасного Сибіру впав астероїд діаметром приблизно 7 км. Зіткнення залишило один із найбільших підтверджених ударних кратерів на Землі, а колосальний тиск перетворив частину графіту в породах на алмази.
Про це пише Discover Wildlife.
Попігайський кратер має діаметр близько 100 км і вважається четвертою за розміром підтвердженою ударною структурою на планеті.
Він розташований у важкодоступній частині Сибіру приблизно за 300 км на схід від Хатанги та за 880 км на північний схід від Норильська.
Сила зіткнення була настільки великою, що тиск у породах різко зріс і графіт практично миттєво перетворився на алмази.
Такі камені знаходять у радіусі до 13,6 км від епіцентру удару.
Для ювелірних виробів вони, найімовірніше, непридатні, однак можуть мати промислове застосування.
Тривалий час досліджувати кратер було складно через його віддалене розташування.
Доступ до території також був обмежений через великі поклади алмазів.
Помітний прогрес у вивченні Попігаю відбувся після наукової експедиції 1997 року.
Пізніші дослідження показали, що удар міг статися приблизно в той самий період,
що й утворення Чесапікського та Томж-Каньонського кратерів.
Якщо датування цих подій підтвердиться, це може вказувати на масштабне збурення астероїдного поясу, після якого Земля пережила серію великих зіткнень.
Науковці також розглядають можливий зв’язок Попігайського удару з кліматичними змінами на межі еоцену й олігоцену.
У цей період почалося ольоденіння Антарктиди та відбулися значні зміни у тваринному світі.
Точна причина глобального похолодання залишається невідомою, однак уточнене датування кратера підтримує версію про те, що астероїдне зіткнення могло бути одним із факторів цих змін.
Астрономи тим часом уже каталогізували понад 40 тисяч навколоземних астероїдів, орбіти яких проходять відносно близько до Землі.
Особливу увагу приділяють об’єктам завбільшки 100–300 метрів, оскільки їх важче виявити, а зіткнення з ними може спричинити масштабні руйнування на регіональному рівні.
За наведеними оцінками, наразі знайдено лише близько 30% астероїдів такого розміру.
