Дикорослі гриби здатні накопичувати радіоцезій навіть там, де забруднення ґрунту відносно невисоке. Найактивніше цезій-137 накопичують польські гриби та свиняки, а визначити небезпечний рівень за зовнішнім виглядом неможливо.
Про це пише Державне агентство лісових ресурсів України.
До групи грибів, які особливо активно накопичують радіонуклід, відносять польські гриби та свиняки. У районах із можливим радіоактивним забрудненням їх збирати не рекомендують.
Активно накопичувати цезій-137 можуть також грузді. Середню здатність до цього мають білі гриби, підберезники та підосичники.
Менше радіоцезію порівняно з багатьма іншими видами накопичують опеньки, лисички та печериці. Водночас навіть один і той самий вид може мати різний рівень забруднення залежно від місця збору, стану ґрунту та конкретних умов у лісі.
У деяких грибів концентрація цезію-137 відрізняється навіть між частинами плодового тіла. У білих грибів, підберезників, підосичників і польських грибів у капелюшку його може бути приблизно у 1,5–2 рази більше, ніж у ніжці.
Водночас видалення капелюшка не гарантує безпечності гриба.
Візуально визначити наявність або концентрацію радіонуклідів неможливо.
Частину цезію-137 можна зменшити під час кулінарної обробки. Кип’ятіння протягом 10–15 хвилин зі зливанням першої води може скоротити його вміст приблизно на 80%.
Також гриби можна попередньо вимочувати, обов’язково зливаючи воду. Проте навіть після такої обробки гриби із забруднених територій не можна автоматично вважати безпечними.
Найнадійнішим способом перевірки залишається лабораторний радіологічний контроль. Дикорослі гриби, які продають на агропродовольчих ринках, мають проходити таку перевірку.
Цезій-137 утворюється під час ядерного поділу й після аварії на Чорнобильській АЕС потрапив у довкілля. Його період напіврозпаду становить близько 30 років, тому радіонуклід досі може залишатися у ґрунтах і накопичуватися в грибах, ягодах та рослинах.
