Нобелівська асамблея Каролінського інституту у Стокгольмі оголосила перших лауреатів цьогорічного Нобелівського тижня. Нагороду 2026 року в галузі фізіології або медицини спільно здобули Карл Дейссерот, Петер Гегеманн та Георг Нагель за їхні революційні відкриття світлокерованих іонних каналів та оптогенетики.
Про це повідомили у Facebook та на сайті The Nobel Prize.
Суть відкриття: як світло допомагає керувати нейронами
Дослідники отримали найпрестижнішу наукову нагороду за метод, який дозволяє вмикати або вимикати активність окремих нервових клітин у живому мозку за допомогою світла.
Фундамент для цього заклали Петер Гегеманн та Георг Нагель. Вчені виявили каналородопсин — унікальний білок світлочутливих водоростей. Вони довели, що незалежно від того, в яку клітину помістити цей білок, вона стає чутливою до світла.
Згодом Карл Дейссерот застосував це відкриття на практиці. Він успішно ввів ген каналородопсину в нервові клітини щурів. Освітлюючи ці клітини синім світлом, дослідник зміг штучно запускати нервовий сигнал. Пізніше Дейссерот вдосконалив цей світловий перемикач, змусивши його ефективно працювати у мозку живих мишей.
Чому оптогенетика важлива для світової науки
Метод управління нервовими сигналами за допомогою світла отримав назву оптогенетика. Він дуже швидко набув глобального значення та поширення.
Розуміння того, як саме мозок формує спогади, емоції та поведінку, завжди було головною метою нейробіологів. Завдяки відкриттю Дейссерота, Гегеманна та Нагеля лабораторії по всьому світу отримали дієвий інструмент для розкриття таємниць роботи мозку, що відкриває нові можливості для лікування неврологічних та психіатричних захворювань.
