Цього року престижною нагородою був відзначений Францис Хальзен.
Францис Хальзен (нар. 1944 р.) — професор Університету Вісконсину в Медісоні.
Королівська шведська академія наук ухвалила рішення присудити йому Нобелівську премію з фізики 2026 року за вирішальний внесок у роботу нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження. Хальзен заклав основу для цілком нового типу астрономії. Його ідея полягає у використанні льодовиків на Південному полюсі для вловлювання невловних частинок — нейтрино. Цей метод ліг в основу роботи нейтринної обсерваторії IceCube, яка здатна відстежувати нейтрино, що надходять із далекого космосу.
Читайте також:
За метод оптогенетики для дослідження мозку. Нобелівську премію з фізіології та медицини отримали троє вчених з Німеччини та США
https://www.youtube.com/embed/HTi0PU_yPvU?si=AT_4kYxSc8dm2zzP&controls=0
Загалом Нобелівську премію з фізики з 1901 року присуджували 120 разів.
Наймолодшим лауреатом став 25-річний Лоуренс Брегг. Він отримав премію в 1915 році за заслуги у вивченні структури кристалів за допомогою рентгенівських променів.
Найстаршим лауреатом став Артур Ешкін. Він отримав Нобелівську премію у 2018 році у віці 96 років. Його відзначили за винахід оптичного пінцета та його застосування в біологічних системах.
Єдиним фізиком, удостоєним цієї нагороди двічі, став Джон Бардін. Першу премію він отримав у 1956 році за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту, а другу — у 1972-му за теорію надпровідності. Її було розроблено спільно з Леоном Купером і Джоном Робертом Шріффером, завдяки чому вона й отримала назву теорії БКШ (Бардіна — Купера — Шріффера).
У 2025 році лауреатами стали Джон Кларк, Майкл Деворет і Джон Мартініс. Ці американські вчені відкрили процес макроскопічного механічного тунелювання та квантування енергії в електричному контурі.
Читайте також:
