Україна працює над інтеграцією даних своїх гідрологічних постів у загальноєвропейські системи оцінки водних ресурсів і моделювання паводкових ризиків. Також українська гідрометеорологічна служба планує долучатись до міжнародних стандартів спостережень та залучати підтримку для відновлення пошкодженої війною інфраструктури.
Про це повідомили в Українському гідрометеорологічному центрі за підсумками участі української делегації у сесії Регіональної асоціації VI Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), яка охоплює європейський регіон, – передає Еко.Район.
Делегація від України. Фото УкргідрометцентруДо української делегації увійшли начальник Управління гідрометеорології ДСНС Богдан Масовець директор Українського гідрометеорологічного центру Вероніка Філоненко та начальниця Головного центру аналізу, прогнозування гідрометеорологічних умов та гідрометеорологічного забезпечення УкрГМЦ Алла Білозерова
Під час зустрічі з генеральною секретаркою ВМО Селестою Сауло українська сторона розповіла про роботу гідрометеорологічної служби в умовах війни. Йшлося, зокрема,
про забезпечення країни прогнозною та моніторинговою інформацією, технічну модернізацію системи та міжнародні проєкти.
Одним із пріоритетів України залишається збереження цілісності мережі гідрометеорологічних спостережень. Українські фахівці також працюють над інтеграцією у стандарти GBON – глобальної базової мережі спостережень ВМО.
Окремий напрям – проєкт HydroSOS, у межах якого Україна працює над технічними рішеннями для інтеграції даних українських гідрологічних постів у загальноєвропейську платформу оцінки водних ресурсів та моделювання паводкових ризиків.
Також українські представники взяли участь у роботі платформ ICSEED-23 та SEECOP-9. Зокрема, на засіданні консорціуму з регіонального чисельного моделювання погоди обговорювали використання моделей високої просторової роздільності та сучасних даних спостережень для своєчасного попередження про небезпечні та стихійні явища.
Під час сесії українська делегація також брала участь у голосуваннях щодо керівництва Регіональної асоціації VI та формування її Оперативного плану на 2026-2027 роки і Стратегії до 2031 року.
Окремо українські фахівці провели переговори про подальшу співпрацю з представниками ВМО, Нідерландів, Швеції, Молдови та інших європейських країн. Йшлося про спільні проєкти, обмін даними, технічну співпрацю та залучення регіональних грантових програм.
Чому це важливо для євроінтеграції УкраїниІнтеграція української гідрометеорологічної системи з європейськими мережами означає міжнародну співпрацю і поступове наближення України до спільних європейських підходів до моніторингу довкілля, обміну даними та прогнозування природних ризиків.
Для України це особливо важливо в умовах війни та зміни клімату. Сучасні системи спостережень і прогнозування допомагають завчасно виявляти паводки, небезпечні погодні явища та зміни водних ресурсів. А сумісність українських даних із європейськими системами дає змогу використовувати їх у транскордонному управлінні водними ресурсами та спільному оцінюванні природних ризиків.
Водночас співпраця з європейськими партнерами створює можливості для технічної модернізації української служби та відновлення інфраструктури, пошкодженої через російську агресію.
