Нові дослідження індійських науковців засвідчили, що через розвиток туризму та антропогенний шум гімалайські монали змушені змінювати висоту й тривалість своїх криків, а також мігрувати високо в гори.
Стрімке зростання людської активності помітно впливає на спосіб життя та комунікацію тварин у Гімалайському регіоні. На особливу увагу заслуговує монал — дивовижний фазан, що мешкає в гімалайських гірських лісах і посідає важливе місце в культурі та фольклорі регіону. Цей яскравий птах, самець якого має характерне зелене, синє та мідне оперення, є національним символом Непалу та індійського штату Уттаракханд. Однак розвиток інфраструктури й туризму значно скорочує звичний ареал його поширення, а зростаючий рівень шуму змушує птахів шукати нові способи спілкування з партнерами та суперниками.
Читайте також:
Під час змін клімату. ШІ показав, що співочі птахи еволюціонували різкими стрибками Науковці з Уттаракханду провели два масштабні дослідження, виявивши серйозні загрози для цього виду. Перше спостереження показало, що птахи змушені переміщуватися вище в гори,
оскільки їхнє природне середовище на альпійських луках стає перенаселеним.
Друге дослідження виявило, що монал змінює тон і тривалість свого голосу, намагаючись перекрити антропогенний шум у долинах. За словами еколога Вішала Сінгха, це тривожний сигнал: якщо витривалий монал змушений змінювати і голос, і звичне місце існування, то як реагують інші, чутливіші представники фауни?
У межах аналізу поведінки вчені записали понад 700 пташиних голосів у двох долинах заповідника Кедарнатх: у жвавій туристичній Чопті та відносно тихому Мадмахешварі. З’ясувалося, що в шумному середовищі птахи незмінно видають звуки зі значно вищими піковими частотами та коротшими сигналами, перекриваючи низькочастотний шум транспорту. Хоча це свідчить про надзвичайну гнучкість поведінки, такі зміни можуть негативно вплинути на успішність розмноження та загальну чисельність ізольованих груп.
Провідний дослідник доктор Раджив Лочан зазначив, що монала було обрано через обмежений ареал і сезонні міграції між нижніми схилами та високогір'ям, що робить цей вид ідеальним індикатором стану екосистеми північно-західних Гімалаїв. Регіон потерпає від нерегульованого туризму та інтенсивної урбанізації. Крім того, кліматичні моделі, розроблені на основі сценаріїв ООН, прогнозують подальше скорочення територій, придатних для існування цих птахів, до 2100 року внаслідок танення снігів і поширення рослинності.
Читайте також:
Жертви глобального потепління. Учені зафіксували масове вимирання птахів на Алясці
