Найстаріша сухопутна тварина на планеті, гігантська черепаха Джонатан, пережила звичний вік свого виду майже на ціле століття.
Читайте також:
Природний захист від пожеж. Бобри у Британії допомагають утримувати вологу в ґрунті Рекордсмену з острова Святої Єлени виповнилося 194 роки, і тепер вчені нарешті розібралися у причинах такого феноменального біологічного успіху.
Результати розшифровки генетичного коду велетня опублікував журнал Science Advances. Наукову групу очолив доктор Стівен Кларк із некомерційного фонду Kallel Foundation, який займається пошуком ліків проти людського старіння.
Отримати генетичний матеріал тварини виявилося складною детективною історією. Острівна влада суворо заборонила ветеринарам брати у Джонатана кров із вени, боячись занести смертельну інфекцію. Стівен Кларк пожартував, що нізащо не хотів би стати лікарем, який випадково відправив на той світ головного довгожителя планети. Дослідники взяли делікатний зішкріб клітин із внутрішньої сторони щоки рептилії.
Порівняння геному Джонатана з молодшими родичами виявило 287 унікальних варіантів генів.
Ці мутації керують відновленням пошкоджених ланцюжків ДНК та захищають теломери, спеціальні кінчики хромосом, які зазвичай скорочуються з роками.
Головний секрет довголіття ховався в епігенетичних мітках молекул. З роками хімічні налаштування генів у тілі стають хаотичними, що вчені називають ентропією метилювання.
У Джонатана цей безлад торкнувся більшості тканин, проте гени мітохондрій дивовижним чином зберегли ідеальний порядок молодого організму. Мітохондрії виробляють енергію для клітин і рятують їх від внутрішніх пошкоджень, тому стабільна робота цих біологічних батарейок дозволила черепасі безболісно розміняти третє століття життя.
Професор біології Вінсент Лінч з Університету в Баффало закликав не поспішати з гучними обіцянками для медицини. Науковець з іронією зазначив, що можливо Джонатан просто надзвичайно талановитий у тому, щоб бути старим. Проте дослідники сподіваються використати виявлені механізми захисту мітохондрій для створення майбутніх препаратів проти вікових хвороб людини.
Читайте також:
Живі датчики клімату. Як нарвали допомогли вченим зазирнути у найнедоступніші куточки Арктики
