Археологи виявили фаянсову майстерню у великому храмовому комплексі в стародавній столиці Нубії Напаті. Майстерня працювала в 7 столітті до нашої ери.
Відкриття показує, як правителі стародавнього Куша використовували спеціалізоване ремесло для зміцнення королівської влади, йдеться в статті Phys.org.
Стародавній Єгипет процвітав у північній долині Нілу, але його південний сусід, Нубія, на території сучасного Судану, можливо, була не менш важливою, а Кушитська імперія Нубії навіть захопила та контролювала Єгипет у восьмому столітті до нашої ери. Однак, хоча Єгипет століттями захоплював уяву людей, ми знаємо порівняно мало про Нубію, і науковці часто розглядають Кушитську імперію як наслідувача Єгипту в багатьох своїх політичних та економічних починаннях.
«Нещодавні дослідження дедалі більше ставлять під сумнів старі погляди, які зображували Куш просто як копію Єгипту, але залишаються важливі питання про те, як держава кушитів контролювала ресурси, працю, виробництво та розподіл престижних товарів», — стверджує провідний автор дослідження, доктор Реннан Лемос з Даремського університету.
Щоб відповісти на ці питання, доктор Кетрін Хоулі з Нью-Йоркського університету та Ренан Лемос разом з командою дослідників провела розкопки у великому храмовому комплексі Санам, збудованому кушитським царем Тахарко у сьомому столітті до нашої ери.
Автори виявили в храмі залишки фаянсової майстерні, в якій було знайдено сотні фаянсових намистин і навіть фаянсову шабті - тип похоронної фігурки, що використовувалася в царських похованнях як в Єгипті, так і в Нубії.
«Фаянс — це навмисно виготовлений склоподібний матеріал, що виготовляється переважно з кремнезему, змішаного з різною кількістю лугу та вапна. Випалювання пасти за відносно низьких температур створює склоподібну поверхню, яка зв’язує матеріал разом. Фаянс цінувався за свій яскравий, глянцевий вигляд, найчастіше синього, зеленого або білого кольору. У Стародавньому Єгипті його називали „тим, що блискуче“, що відображало як його блиск, так і роль бажаного матеріалу», — пишуть автори.
Виробництво фаянсу було шкідливим процесом із високим вмістом диму, тому, мабуть, дивно знайти фаянсову майстерню так близько до релігійного центру.
У Єгипті фаянсові майстерні зазвичай розташовувалися на околицях поселень. Однак храми відігравали центральну роль в економіці Нубійської держави, нерозривно пов’язані з королівською владою.
Читайте також:
Офіс бронзової доби. У Єгипті знайшли будинок стародавньої гірничодобувної місії Отже, переваги пов’язання виробництва фаянсу з королівською владою, ймовірно, переважували неприємні побічні ефекти випалювання, що свідчить про те, що королівська влада була тісно пов’язана з контролем над виробництвом цінних товарів у стародавній Нубії.
«Ці докази демонструють, що храм Санам був не просто релігійною пам’яткою, а й центром державного виробництва», — каже Лемос. «Майстерня виготовляла фаянсові предмети, пов’язані з королівською владою, зокрема шабті, призначені для королівського кладовища в Нурі».
Важливо, що хоча використання фаянсу Кушем, ймовірно, було натхненне єгипетськими практиками, дослідження показують, що методи виробництва сильно відрізнялися.
Читайте також:
Загублений храм. В Африці розкопали руїни середньовічного собору «Майстерня показує, що кушитські ремісники адаптували технології,
натхненні Єгиптом, до місцевих умов», — пояснює Лемос. «Замість того, щоб покладатися на вапняк, якого мало в більшій частині Судану, вони, схоже, використовували подрібнені морські мушлі як джерело вапна в рецепті фаянсу. Це вказує на технологічні інновації, а не на просту імітацію».
Раніше NV Техно писав, що вчені за допомогою супутникових знімків виявили сотні раніше невідомих монументальних похоронних споруд по всій пустелі Атбай на північному сході Африки, що свідчить про існування величезної та складної давньої скотарської культури.
Відкриття були зроблені в рамках проєкту Atbai Survey Project, міжнародної дослідницької ініціативи, в якій беруть участь вчені з кількох установ, зокрема доктор Марія Кармела Гатто з Інституту середземноморських та східних культур Польської академії наук.
Читайте також:
Археологи розкопали в Судані похоронні піраміди стародавнього царства Куш
