Наука

Людина з минулого. Дослідники реконструювали обличчя найдавнішого відомого представника Homo sapiens

21 жов•NV

Міжнародна команда дослідників здійснила унікальну реконструкцію, вперше показавши світові обличчя найдавнішого відомого представника нашого біологічного виду. Його вік становить близько 315 тисяч років.

Науковці створили цифрову модель обличчя найдавнішого відомого представника роду *Homo sapiens*, використовуючи скам’янілості, знайдені в Марокко. Історія цієї знахідки розпочалася ще на початку 1960-х років на родовищі Джебель-Ірхуд, де робітники виявили стародавній череп.

Читайте також:

З двома невідомими у геномі. У ДНК людей знайшли сліди архаїчних гомінінів Спочатку дослідники помилково вважали ці рештки останками африканського неандертальця віком близько 40 тисяч років. Однак подальші масштабні розкопки та новітні методи датування, застосовані у 2017 році, дозволили встановити істину: вік знахідки становить близько 315 тисяч років. Це сенсаційне відкриття відсунуло історію нашого виду в минуле приблизно на 100 тисяч років.

Оскільки цілісного черепа однієї людини не збереглося, фахівці Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка об'єднали кілька різних зразків з того самого археологічного шару.

Основою черепної коробки став оригінальний череп, тоді як нижню щелепу й зуби взяли з інших знахідок. Відомий 3D-дизайнер Сісеро Мораес застосував передові методи анатомічної деформації за допомогою програми Blender. Використавши дані комп’ютерної томографії сучасних людей, він розрахував товщину м’яких тканин і створив тривимірну модель. Об'єм черепної порожнини реконструйованої моделі склав 1364 мілілітри, що майже повністю збігається з попередніми розрахунками вчених.

Готовий результат представлено у двох версіях: нейтральній чорно-білій (для оцінки форм) та кольоровій, що включає волосся та рослинність на обличчі. Як зазначають дослідники, хоча випнута щелепа й масивні риси обличчя вказують на давнє походження, загалом цей давній мешканець Африки не виглядав би чужорідно в сучасному натовпі.

Детальний опис наукової роботи опубліковано на сторінках журналу Heritage.

Читайте також:

Не еволюція, а пристрасть. Вчені з’ясували, чому в нас так багато ДНК неандертальців

Читайте ще