Через 40 років після Чорнобильської катастрофи в навколишньому ґрунті досі повно мікроскопічних радіоактивних частинок.
Читайте також:
Дика природа Чорнобиля. Вовки в зоні відчуження виробили стійкість до раку Їхній розмір становить від 8 до 50 мікрометрів. Вони несуть серйозну загрозу для здоров’я, тому працювати в цих зонах досі можна лише в захисному спорядженні.
Фізики з Ганноверського університету та Дрезденського центру HZDR детально вивчили ці крихітні уламки за допомогою синхротрона в Греноблі. Результат здивував науковців. Попри чотири десятиліття в землі, деякі частинки майже повністю зберегли свою первинну кристалічну будову.
Один із дослідників, фізик Тобіас Вайссенборн, виділяє три групи таких частинок.
Перша група за хімічним складом досі практично ідентична урановому паливу реактора.
Друга група утворилася в моменти пікових температур під час вибуху. Тоді розплавлений уран змішався з міцним металом цирконієм, який захищав паливні стрижні.
Третій тип виник, коли всередині зруйнованого блока спалахнув графітовий сповільнювач. Він палав десять діб поспіль. Через високу температуру уран окислився і перетворився на крихкі сполуки. Цей матеріал легко розсипається на дрібний пил, який підхоплює вітер, створюючи загрозу при вдиханні токсичних речовин.
Щоб просвітити зразки рентгенівським пучком товщиною в людську волосину, вчені ізолювали шість частинок із чорнобильського ґрунту і доставили їх у Францію в спеціальних захисних контейнерах. Кожну частинку сканували під двома тисячами різних кутів.
Аналіз показав високу хімічну стабільність матеріалу. Це означає, що частинки здатні надійно утримувати радіонукліди всередині своєї решітки, не даючи їм швидко вимиватися в ґрунт чи підземні води.
Читайте також:
Новий чорнобильський ризик: Розмінування зони відчуження є питанням безпеки всієї Європи
