Дослідники розкопали незвичайне поховання всередині стародавнього будинку в Мецаморі, Вірменія. Вчені знайшли останки жінки, а також циліндричну печатку урартського типу.
Археологічні дані та ізотопний аналіз свідчать про те, що вона займала особливе місце у своїй громаді та, можливо, провела своє дитинство в іншому місці, пише Arkeo News.
Близько 2700 років тому жінку поховали у дворі будинку в Мецаморі, що на території сучасної Вірменії. Її тіло було поховано у щільно стиснутому положенні, разом із циліндричною печаткою та кількома бронзовими предметами. На відміну від більшості поховань, знайдених у поселенні, її могила, ймовірно, була створена, коли будинок ще був заселений. Тепер новий науковий аналіз показує, що вона, можливо, також виросла за межами цієї місцевості, що викликає питання щодо її особистості та положення, яке вона займала у своїй громаді.
Археологи Кшиштоф Якубяк та Аркадіуш Солтисяк дослідили поховання за допомогою аналізу скелета, радіовуглецевого датування та ізотопного аналізу стронцію. Їхнє дослідження показує, чи є незвичайна могила поодиноким випадком,
чи належить до ширшої схеми похоронних практик у Південному Кавказі залізної доби.
Мецамор розташований у вірменській Араратській долині, приблизно за 30 кілометрів на захід від Єревана. Поселення, заселене з доісторичних часів, стало важливим укріпленим центром та центром металообробки в бронзову та залізну доби. Його цитадель була захищена масивними кам’яними стінами, а Нижнє місто містило житлові будівлі та організовану мережу вулиць.
Читайте також:
Велика знахідка. У Вірменії знайшли найдавнішу християнську церкву Могилу жінки, ідентифіковану як Поховання 11, було виявлено у внутрішньому дворі споруди, відомої як Будинок II, що датується кінцем VIII та початком VII століть до нашої ери. Більшість поховань, задокументованих у Нижньому місті, належать до пізніших періодів, коли покинуті будівлі повторно використовувалися для похоронних цілей. Однак ця могила, схоже, була навмисно вставлена в підлогу внутрішнього двору, поки навколо неї тривало домашнє життя.
Розміри похоронної ями становили приблизно 2,56 на 1,96 метра, вона була орієнтована з півночі на південь.
Останки жінки лежали на лівому боці, її тіло було щільно зігнуте. Хоча ранні інтерпретації описували її як таку, що сиділа, детальніше дослідження показує, що її поховали у скорченому боковому положенні. Могилу було пограбовано в давнину, залишивши лише частину її первісного вмісту. Тим не менш, кілька збережених предметів надають важливе уявлення про обставини її поховання.
Найбільш виразним предметом є циліндрична печатка, пов’язана з урартськими традиціями. Її оздоблення, ймовірно, включає стилізованих тварин, можливо, фантастичних істот, хоча збережені деталі недостатньо чіткі для остаточної інтерпретації. Подібні печатки були задокументовані в таких місцях, як Армавір, Кармір Блур, Ігдир та Норатус. Їхні форми та декоративні стилі допомагають віднести приклад Мецамор до ширшої матеріальної культури Вірменського нагір'я залізної доби.
Читайте також:
Стародавні інженери. У Вірменії знайшли іригаційну систему віком 2700 років На стародавньому Близькому Сході печатки виконували практичні функції, пов’язані з ідентифікацією, володінням та управлінням. Вони також могли мати символічне значення та іноді носилися на тілі.
Їхня присутність у похованні Мецамор свідчить про те, що печатка могла мати особисте або символічне значення для жінки, хоча її точна функція залишається невідомою. Однак дослідники застерігають, що наявність знахідки не дозволяє встановити, чи була жінка жрицею, адміністраторкою чи членом елітної установи. Її поховання свідчить про те, що вона обіймала особливе соціально становище, але точна природа цього становища невідома.
Аналіз погано збережених скелетних останків показує, що жінці, ймовірно, було понад 40 років, коли вона померла. Її кістки та зуби зберігають сліди фізичних навантажень, пережитих на різних етапах її життя. Зміни в її колінних суглобах можуть відображати тривале механічне навантаження, звичну діяльність або процеси, пов’язані з віком. Її зуби також мали ознаки запущеного карієсу, можливо пов’язаного з дієтичними звичками та іншими факторами, що впливають на здоров’я порожнини рота.
Хоча докази не можуть визначити конкретні труднощі, які вона пережила, вони свідчать про те, що її дитинство включало періоди біологічного стресу. Однак незвичайний спосіб поховання вказує на те,
що обставини її смерті та вшанування пам’яті відрізнялися від обставин багатьох інших людей, похованих у Мецаморі.
Читайте також:
Добрий імператор будував. У Вірменії знайшли руїни давньоримського мосту Дослідники також порівняли могилу Мецамор з похоронними знахідками в інших частинах регіону. В Ошакані, на північ від Мецамору, археологи задокументували жінку, поховану, можливо, в скорченій або сидячій позі, хоча погана збереженість ускладнює інтерпретацію. Інше порівняння відбувається з Естарка на півночі Ірану, де жіноче поховання мало деякі подібні характеристики. Таким чином, поховання в Мецаморі виглядає незвичайним, але водночас не зовсім позбавленим аналогів.
Раніше NV Техно писав, що в 2019 році археологи з Вірменії виявили могилу періоду Залізного віку, в якій була похована жінка. Судячи з пошкоджень, що призвели до смерті, вона могла бути воїном.
Виходячи зі структури кісток, археологи дійшли висновку, що в могилі була похована жінка років двадцяти. Судячи з ювелірних прикрас, жінка мала високий статус, а після вивчення виявлених кісткових ушкоджень було встановлено, що вона була також і воїном.
Читайте також:
Скарб бронзової доби. У Вірменії знайшли золоті прикраси, виготовлені 3500 років тому
