Дослідження, проведене у Франції на наземних вітрових електростанціях вченими з Національного музею природної історії, показує, що тимчасове зупинення лопатей під час активності кажанів знижує їхню смертність більш ніж на 80%.
Результати дослідження були опубліковані 20 жовтня 2026 року в журналі Journal of Applied Ecology.
Вони показали, що таке «обмеження роботи» вирішує конкретну проблему: захистити кажанів, одночасно зменшивши втрати у виробництві електроенергії. Результати дослідження дають наукове обґрунтування методу, який уже застосовується на частині французьких вітропарків.
Суть методу не полягає в тому, щоб зупиняти всі вітрові турбіни щоночі. Кажани активніше переміщуються за слабкого вітру та досить високих температур. За даними Національного музею природної історії, обмеження обертання спрямовано саме на ці періоди, сприятливі для їхньої активності.
Дослідники з Центру екології та природоохоронних наук проаналізували дані щодо смертності у понад 600 французьких парках. Після стандартизації вони порівняли 38 ділянок до та після запровадження обмежувальних заходів.
Ще 16 парків, у яких не вживали заходів щодо обмеження, стали контрольною групою для оцінки ефективності цього заходу.
Смертність знизилася на 83% у кажанів із далекодіючим ехолокаційним апаратом, які мешкають переважно на відкритих просторах, та на 84% у кажанів із середнім радіусом дії, що частіше зустрічаються на узліссях та в підліску. Водночас не було зафіксовано значущої ефективності щодо нічних перелітних птахів: отже, одні й ті самі налаштування не забезпечують однаковий захист усієї літаючої фауни.
Для операторів проблема полягає в обсязі електроенергії, від якого доводиться відмовлятися. Однак обрані періоди мають одну перевагу: вони часто збігаються зі слабкими вітрами, а отже — з обмеженим виробництвом електроенергії.
«Кажани активні лише вночі й особливо активно переміщуються за слабкого вітру», — пояснює Андреас Раваш, дослідник із CESCO та співавтор дослідження.
Друге дослідження, представлене Музеєм природної історії, присвячене більш точному налаштуванню системи управління. Окрім температури та швидкості вітру, алгоритми враховують кількість опадів,
пору року та особливості середовища проживання. Оскільки дощ значно знижує активність кажанів, врахування цього фактора дозволяє, зокрема, уникнути деяких непотрібних зупинок.
Однак моделювання виявляє два результати: захист 90% акустичної активності тварин та фактичне зниження їхньої смертності. За умови обмеженого періоду обмежень — з середини квітня до середини листопада — оцінювані річні втрати виробництва сягають 3,5–4,9% за даного рівня захисту активності. Реальний вплив цих алгоритмів на смертність ще належить підтвердити в ході широкомасштабних польових випробувань.
Ефективність обмежувальних заходів не звільняє від необхідності заздалегідь опрацювати питання розміщення вітрових турбін. Зіткнення становлять лише частину їхнього впливу на кажанів: деградація середовища існування також може призводити до переміщення популяцій, яке важко виміряти. Тому вибір майданчиків залишається окремим фактором, не пов’язаним із налаштуваннями експлуатації.
Пріоритетним завданням є визначення до початку будівництва місць, де наслідки будуть найменш значними.
