Шкірка, огризки та серцевини фруктів і овочів, які зазвичай опиняються у смітнику, містять величезну кількість харчових волокон, більше ніж м'якоть.
Читайте також:
Моделі харчування. Вчені назвали 10 дієт, пов’язаних із повільнішим старінням Дослідники протестували 12 найпопулярніших фруктів та овочів, серед яких ананас, кавун, мускатний гарбуз, брокколі та болгарський перець. У рузультаті вони побачили, що шкірка, насіння, стебла та серцевини містять значно більше клітковини, ніж сама м’якоть. Якщо почати їх включати до щоденного раціону, то це може суттєво підвищити споживання клітковини та одночасно зменшити кількість харчових відходів.
У Великій Британії лише 4% дорослих дотримуються рекомендованої добової норми споживання клітковини у 30 грамів. Водночас у країні щороку викидається близько 10 мільйонів тонн їжі, 36% з яких припадає саме на свіжі фрукти та овочі.
Найбільшу концентрацію клітковини зафіксували в ананасі. Його жорстка шкірка та щільна серединка містять на 453% більше волокон, ніж солодка середина. Щоб отримати таку ж кількість речовини зі звичайної м’якоті,
доведеться з'їсти одразу п’ять порцій фрукта.
Шкірка та насіння мускатного гарбуза містять 9,25 грама клітковини на 100 грамів продукту, що становить майже третину добової норми. Шкірка кавуна містить 2,10 грама клітковини на 100 грамів, що еквівалентно скичці суцільнозернового хліба. За підрахунками вчених, відходи складають від 25 до 48 відсотків від загальної маси плодів.
Дослідниця Бальгіт Байка підкреслила: «Йдеться не про те, щоб змушувати людей їсти сто грамів сирого насіння чи твердої шкірки гарбуза. Ми просто маємо шанс збільшити кількість клітковини в щоденних стравах, якщо навчимося розумно використовувати ті частини плодів, які раніше бездумно викидали».
Медики нагадують, що регулярне вживання клітковини нормалізує роботу травної системи, а також суттєво знижує ризик серцево-судинних хвороб, діабету другого типу та деяких видів раку
Водночас науковці зауважили й певні обмеження дослідження. Зокрема, необхідно детальніше вивчити потенційні ризики, пов’язані зі споживанням шкірки, як-от залишки пестицидів, важкі метали та природні токсичні сполуки. Для остаточних висновків щодо впливу такого раціону на здоров’я потрібні подальші клінічні випробування.
Співавтор дослідження Пітер Гібсон додав: «Ми не закликаємо людей давитися несмачною їжею. Ми лише хочемо показати реальну поживну цінність того, що ми звикли вважати звичайним сміттям».
Читайте також:
Ліки нового покоління. Ванілін може допомогти загоювати хронічні рани та боротися з інфекціями
