Норвезькі рибні господарства почали використовувати перероблені відходи птахівництва для годування атлантичного лосося через подорожчання традиційних кормів. Дослідження за участю 435 тисяч риб показало, що така заміна може бути безпечною за певних умов, однак надмірна кількість нового корму спричиняє порушення обміну речовин.
Про це пише Corriere della Sera.
Норвезькі виробники лосося змушені шукати альтернативу рибному борошну та олії, які традиційно використовують для годування риби. Однією з причин стало кліматичне явище Ель-Ніньйо, що вплинуло на популяції дрібної риби біля узбережжя Південної Америки.
Через потепління поверхневих вод Тихого океану скоротилися запаси анчоусів і сардин. Саме ці види є важливою сировиною для виробництва кормів, тому їхній дефіцит призвів до зростання цін.
Економічна ситуація для норвезьких рибних господарств також ускладнилася. За даними Норвезького управління рибного господарства, у 2025 році прибутки виробників атлантичного лосося скоротилися на 46,1% порівняно з попереднім роком.
У пошуках дешевшої сировини виробники звернули увагу на побічні продукти птахівництва.
Йдеться не про звичайне куряче м'ясо, а про залишки переробки птиці, з яких виготовляють кормове борошно та олію.
Прихильники такого підходу вважають його прикладом повторного використання ресурсів. Сировина, яку раніше могли вважати відходами, отримує нове застосування у виробництві кормів.
Використання перероблених тваринних білків для годування риби дозволене європейськими правилами. Відповідні обмеження частково послабили у 2013 році після тривалого періоду заборон, пов'язаних із кризою губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби, відомої як коров'ячий сказ.
Наукові установи, які оцінювали безпечність таких кормових компонентів для Європейського Союзу, надали позитивні висновки щодо їхнього використання.
Однак дослідники вирішили окремо перевірити, як білки та жири птахівництва впливають на вирощування лосося. Масштабний експеримент провели норвезький науково-дослідний інститут Nofima та Норвезький університет наук про життя.
Дослідження тривало 11 місяців і охопило 435 тисяч лососів, яких утримували в морських садках. Риб годували кормами з різною часткою борошна та олії,
отриманих із побічних продуктів птахівництва.
Результати показали, що за вмісту таких компонентів до 10% раціону помітних відмінностей порівняно з традиційним годуванням не виявили. Це стосувалося як стану здоров'я риби, так і якості її м'яса.
Проте збільшення частки кормових компонентів понад цей показник мало негативні наслідки. Лосось накопичував надмірну кількість жиру, а дослідники фіксували порушення обміну речовин.
Ще одна проблема пов'язана з жирними кислотами омега-3, за які особливо цінують лосося. Курячий жир не містить необхідних довголанцюгових омега-3, тому повністю замінити ним традиційні джерела жирів неможливо.
Для збереження поживної цінності риби виробникам доводиться додавати інші компоненти. Серед можливих джерел жирних кислот — олія водоростей, лляна олія та олія рижію, багата на альфа-ліноленову кислоту.
Водночас використання побічних продуктів птахівництва у вирощуванні лосося не є цілком новою практикою. Подібні корми вже застосовують у Чилі та Північній Америці, звідки рибу також постачають на європейський ринок.
Проблеми з традиційними кормами значною мірою пов'язані з особливостями Ель-Ніньйо.
Під час цього кліматичного явища слабшають пасати, а теплі поверхневі води накопичуються біля узбережжя Перу та Еквадору.
Це порушує підняття холодних глибинних вод, багатих на поживні речовини. Унаслідок таких змін погіршуються умови існування анчоусів і сардин, яких масово виловлюють для виробництва рибного борошна.
Однак зміни у годуванні лосося викликають занепокоєння частини споживачів. Деякі покупці вважають використання продуктів птахівництва неприродним для риби та сумніваються в безпечності такого підходу.
Норвезьке рибництво й раніше стикалося з критикою через інтенсивне вирощування лосося. Висока щільність риби в садках сприяє поширенню паразитів і може призводити до забруднення води у фіордах.
Побоювання щодо складу кормів додаються до цих проблем. Водночас історія європейського продовольчого ринку вже знає випадки втрати довіри покупців: у 2013 році розгорівся скандал після виявлення конини в сотнях заморожених продуктів, які продавали як вироби з яловичого фаршу.