Астрономи виявили нові докази того, що зоря-компаньйон Сіварха проходить крізь розріджену атмосферу червоного надгіганта Бетельгейзе. Її рух може спричиняти зміни форми зорі та збурювати навколишній газ.
Про це пише видання ScienceDaily.
Бетельгейзе — одна з найпомітніших зір на нічному небі. Вона розташована в сузір'ї Оріона та утворює плече небесного мисливця. У 2019−2020 роках зоря привернула увагу астрономів через різке падіння яскравості, яке стало найсильнішим за понад століття спостережень. Цю подію назвали Великим затемненням.
Тепер дослідники з’ясували, що зовнішні шари атмосфери Бетельгейзе переважно повернулися до звичного стану. Водночас нові спостереження свідчать, що на них може впливати менша зоря, яка обертається навколо червоного надгіганта.
Дослідження очолила Лінн Д. Меттьюз із Массачусетського технологічного інституту. Команда проаналізувала спостереження, зроблені у 2021−2026 роках за допомогою радіотелескопів VLA та ALMA. Вчені досліджували зорю на семи радіочастотах — від 22 до 485 ГГц.
Різні частоти дають змогу вивчати різні глибини зоряної атмосфери.
Об'єднавши дані двох телескопів, астрономи змогли відтворити її структуру — від ділянки над видимою поверхнею до шарів, що простягаються на кілька радіусів зорі.
«Саме поєднання неймовірних даних VLA та ALMA дало нам переконливий результат», — зазначила Меттьюз.
Нові вимірювання також показали, що атмосфера Бетельгейзе знову нагрілася. На відстані приблизно 2,7 радіуса зорі температура газу становить близько 3500 Кельвінів, що відповідає температурі її видимої поверхні.
Крім того, дослідники підтвердили існування шару незвично холодного газу між видимою поверхнею Бетельгейзе та її верхньою атмосферою, яку називають хромосферою. За допомогою ALMA на високих частотах вони змогли дослідити ділянки ближче до поверхні зорі.
Температура газу в цій області опускається приблизно до 2200 Кельвінів — більш ніж на 1000 градусів нижче, ніж у видимій поверхні зорі. Цей шар, відомий як MOLsphere, містить молекулярний газ. Раніше його переважно досліджували за допомогою інфрачервоних спостережень.
Як Сіварха може змінювати форму БетельгейзеОдним із головних результатів роботи стали нові докази існування зорі-компаньйона Сіварха.
Її вперше запропонували як пояснення загадкового циклу зміни яскравості Бетельгейзе, який триває приблизно 2100 днів. Згодом прямі зображення та спектроскопічні спостереження надали додаткові підтвердження цієї гіпотези.
За розрахунками астрономів, Сіварха обертається на відстані приблизно двох радіусів Бетельгейзе. Її орбіта проходить безпосередньо крізь розширену атмосферу червоного надгіганта.
Рухаючись крізь газ, менша зоря може створювати за собою збурення, подібні до хвиль, які залишає човен на воді. Ці зміни впливають на форму атмосфери Бетельгейзе.
Безпосередньо побачити Сіварху в радіодіапазоні дослідникам не вдалося. За розрахунками, вона у десятки або сотні разів тьмяніша за межу чутливості використаних радіоспостережень. Тому вчені шукали непрямі ознаки її присутності.
Вони помітили, що атмосфера Бетельгейзе не завжди має ідеально круглу форму. Іноді вона виглядає дещо витягнутою, а зміни її форми збігаються з очікуваним положенням Сівархи на орбіті.
Коли компаньйон має найбільшу видиму відстань від червоного надгіганта, атмосфера Бетельгейзе виглядає більш овальною.
Коли ж Сіварха проходить перед зорею або за нею з нашої точки спостереження, її атмосфера стає більш округлою.
Це може свідчити про те, що менша зоря впливає на зовнішні шари Бетельгейзе як через гравітацію, так і завдяки фізичному руху крізь газ.
Водночас астрономи наголошують, що для підтвердження цього зв’язку потрібні додаткові спостереження. Зокрема, важливо дослідити більшу частину орбітального циклу Сівархи та використати радіочастоти, які поки що вивчені недостатньо.
У майбутньому детальніші спостереження за допомогою нового покоління радіотелескопів можуть допомогти зрозуміти, як зорі-компаньйони впливають на масивні червоні надгіганти та як ті втрачають речовину на завершальних етапах свого життя.
Читайте також: