Наука

Лисиць 70 років перетворювали на домашніх тварин: учені виявили зміни в їхньому мозку

7 лис•Експерт

Майже 70 років науковці розводили лисиць, відбираючи лише тих, які не боялися людей і не виявляли агресії. Тварини поступово набули поведінки та зовнішніх рис домашніх собак, а нове дослідження виявило незвичайні зміни в ділянці їхнього мозку, відповідальній за агресію.

Про це пише ZME Science.

Унікальний експеримент із приручення лисиць розпочався ще 1959 року в Сибіру. Радянські генетики відібрали сріблястих лисиць із хутрових ферм і почали схрещувати тварин, які демонстрували найбільш доброзичливе ставлення до людини.

Головним і єдиним критерієм відбору була поведінка. Науковці обирали лисиць, які найменше боялися людей та не проявляли агресії під час контакту з ними.

Результати з'явилися напрочуд швидко. Уже через шість поколінь деякі лисенята почали самостійно шукати спілкування з людьми, хоча їхніх предків розводили на хутрових фермах.

Згодом зміни торкнулися не лише поведінки. У лисиць почали з'являтися фізичні особливості, характерні для домашніх собак, зокрема висячі вуха та коротші морди.

Такі результати зацікавили дослідників, оскільки експеримент дозволив простежити процес одомашнення протягом відносно невеликої кількості поколінь.

Подібні зміни могли відбуватися з предками сучасних собак, коли давні вовки поступово пристосовувалися до життя поруч із людьми.

У 1970 році вчені створили ще одну експериментальну групу. Цього разу для розведення відбирали лисиць із протилежними рисами — найбільш агресивних щодо людини.

Наявність двох груп із різною поведінкою дала можливість порівнювати наслідки селекції. Особливу увагу дослідники зосередили на змінах нервової системи.

Нещодавно команда Корнелльського університету у США застосувала сучасні лабораторні методи для вивчення мозку цих тварин. Науковців цікавило, які саме біологічні механізми могли спричинити швидкі зміни поведінки.

Керівниця дослідження, професорка Ейрін Маркенскофф-Пападимітріу, пояснила, що команда прагнула встановити неврологічні механізми, які лежать в основі доброзичливості та агресивності лисиць.

Для аналізу використали дев'ять збережених мозків тварин. Три належали доброзичливим лисицям, ще три — агресивним, а решта — диким.

Особливу увагу приділили вентромедіальному гіпоталамусу. Ця ділянка мозку бере участь у регулюванні агресії та соціальної поведінки.

Виявилося, що в доброзичливих лисиць було менше нейронів, пов'язаних з агресивною поведінкою, ніж у тварин, яких спеціально відбирали за агресивністю. Це стало одним із можливих пояснень змін, що відбулися внаслідок тривалої селекції.

Водночас учені застерігають від передчасних висновків. Дослідження охопило лише дев'ять зразків, тому поки неможливо довести, що саме виявлені відмінності в мозку стали причиною приручення.

Додаткові свідчення про механізми одомашнення тварин з'явилися 30 жовтня 2026 року. Тоді в журналі Molecular Biology and Evolution опублікували результати генетичного дослідження собак.

Науковці встановили, що відбір за зниженням страху та агресивності був спільною рисою різних породних ліній. Подібні зміни могли розпочатися ще на ранніх етапах одомашнення вовків.

Це означає, що одним із перших етапів перетворення диких предків собак на домашніх тварин могла бути перебудова біологічних механізмів, пов'язаних зі страхом, агресією та соціальною поведінкою.

Водночас дослідники поки не встановили, що виникло раніше — зміни в мозку чи характерні зовнішні ознаки домашніх тварин. Не виключено, що ці процеси відбувалися паралельно.

Ферма, Перебудова, рис

Читайте ще