Стан планети продовжує погіршуватися: людство вже перевищило сім із дев'яти екологічних меж, які визначають безпечні умови існування життя на Землі. Останньою порушеною межею стало підкислення океанів, яке загрожує кораловим рифам, молюскам та іншим морським організмам.
Про це пише Popular Mechanics.
Понад 60 науковців проаналізували стан дев'яти ключових систем Землі, від яких залежить стабільність природного середовища. Дослідження підготували організація Planetary Guardians спільно з Потсдамським інститутом досліджень впливу клімату.
Концепцію планетарних меж учені запропонували ще 2009 року. Вона визначає екологічні пороги, перевищення яких підвищує ризик масштабних і потенційно незворотних змін у природних системах.
Серед таких показників — зміна клімату, стан біосфери, доступність прісної води, підкислення океанів, руйнування озонового шару та забруднення атмосфери аерозолями.
Коли дослідники вперше визначили ці межі, за їхніми оцінками, людство вже порушило три з них. У 2023 році кількість перевищених порогів зросла до шести.
Тепер ситуація стала ще гіршою.
У новому оцінюванні науковці встановили, що за межами безпечних значень опинилися вже сім із дев'яти показників.
Головний автор дослідження Борис Сакшевський із Потсдамського інституту попередив, що навантаження на природні системи продовжує зростати.
«Діагноз однозначний. Тиск зростає на всіх планетарних межах, які вже вийшли за межі безпечного функціонування», — зазначив науковець.
За його словами, це підвищує ризик тривалих і потенційно незворотних екологічних змін. Водночас можливості людства запобігти найнебезпечнішим наслідкам поступово скорочуються.
Сьомою перевищеною межею стало підкислення Світового океану. Вчені встановили, що відповідний показник перетнув безпечний поріг у 2025 році.
Проблема пов'язана передусім зі збільшенням викидів вуглекислого газу, який поглинається океанською водою. Додатковий вплив має надходження поживних речовин у прибережні екосистеми.
Для оцінювання стану океану дослідники використовують показник насичення поверхневих вод арагонітом. Це мінерал, необхідний багатьом морським організмам для формування раковин і скелетних структур.
Особливо залежними від нього є корали, молюски та птероподи — невеликі морські равлики. Зменшення доступності арагоніту ускладнює формування й підтримання їхніх захисних структур.
Безпечним порогом учені вважають показник 2,86, що становить приблизно 80% доіндустріального рівня. Однак глобальне середнє значення вперше опустилося трохи нижче 2,85.
Наслідки вже помітні в морських екосистемах. У птероподів фіксують пошкодження та розчинення раковин, а тропічні коралові рифи дедалі важче відновлюються після знебарвлення, спричиненого потеплінням води.
Глибоководні корали також частіше опиняються в умовах, які сприяють руйнуванню їхніх вапнякових структур.
У межах безпечних показників наразі залишаються лише дві планетарні системи — стан стратосферного озонового шару та рівень атмосферного навантаження аерозолями.
Водночас науковців непокоять пропозиції застосовувати сонячну геоінженерію для охолодження Землі. Один із таких методів передбачає введення аерозолів у стратосферу для відбиття частини сонячного випромінювання, що може створити додаткові екологічні ризики.
Дослідники також звертають увагу на небезпечні природні явища, які вже зачіпають різні регіони планети. Серед прикладів вони називають руйнівні мусонні дощі в Пакистані, ураган «Мелісса» в Карибському басейні у 2025 році, а також масштабні посухи та хвилі спеки в Європі у 2026-му.
Голова Planetary Guardians Хінду Умару Ібрагім наголосила, що екологічні загрози проявляються одночасно в багатьох частинах світу. За її словами, Пакистан, Карибський басейн, Європа та коралові рифи демонструють ознаки порушення природної рівноваги планети.