Космічний телескоп імені Джеймса Вебба зафіксував 104 спалахи окремих зірок у далекій галактиці Дракон. Це більш ніж удвічі перевищує попередній рекорд спостережень.
Космічний телескоп імені Джеймса Вебба (JWST) допоміг астрономам виявити 104 випадки різкого збільшення яскравості зір у галактиці Дракон, розташованій приблизно за 6,5 млрд світлових років від Землі. Це більш ніж удвічі перевищує попередній рекорд для цієї галактики — 44 такі випадки.
Читайте також:
Квиток на Місяць. NASA оголосило новий набір астронавтів для програми Artemis Розгледіти галактику «Дракон» у деталях можна завдяки гравітаційному лінзуванню: масивне скупчення галактик Abell 370 викривляє та збільшує її світло. У певних ділянках гравітація настільки сильно впливає на випромінювання, що окремі зорі можуть тимчасово ставати в сотні або тисячі разів яскравішими, ніж зазвичай.
Такі спалахи виникають, коли зорі перетинають особливі ділянки гравітаційної лінзи — мікрокаустики. Після проходження цих зон яскравість знову знижується, зазвичай протягом кількох днів або тижнів.
Команда під керівництвом Хосе Марії Паленсії порівняла знімки,
зроблені телескопом JWST у 2022 та 2024 роках, і після аналізу змін яскравості виявила 104 унікальні події. За словами дослідників, спостережувані зорі переважно є надгігантами. Приблизно однакова кількість блакитних і червоних надгігантів свідчить про те, що галактика вже подолала частину свого еволюційного шляху, але досі формує нові зорі.
Спостереження також можуть надати підказки щодо природи темної матерії. Її гравітація здатна створювати додаткові мікрокаустики. Розподіл зафіксованих спалахів поблизу критичної кривої скупчення виявив закономірність, що узгоджується з моделлю так званої «розмитої» (fuzzy) темної матерії — гіпотетичної форми матерії, що складається з надлегких хвилеподібних частинок.
Утім, це пояснення поки що не є остаточним: результат може бути пов’язаний і з неточністю моделі гравітаційної лінзи. Подальші спостереження інших галактик допоможуть перевірити цю гіпотезу.
Результати дослідження було опубліковано в журналі Astronomy & Astrophysics.
Читайте також:
Новий рубіж фізики. На китайській космічній станції отримали надхолодну хмару атомів