Стіни середньовічного замку Робак, які довго вважалися знесеними близько 150 років тому, збереглися під штукатуркою на території кампусу Белфілд Університетського коледжу Дубліна (UCD).
Довгий час вважалося, що середньовічний замок був знесений, коли було зведено нинішню будівлю, пише Ancient Herald.
Професор Тадг О’Кіф опублікував дослідження в журналі Archaeology Ireland. Він є спеціалістом з історії середньовічної архітектури в Школі археології UCD. Він виявив середньовічні стіни, що збереглися всередині будівлі, приховані під штукатуркою.
«UCD тепер може стверджувати, що має найстарішу збережену будівлю серед усіх університетських кампусів Ірландії», — зазначив дослідник.
Робак був важливою фортецею на одній з під'їзних доріг до середньовічного Дубліна. Історичні джерела вказують на те, що вона, ймовірно, була побудована на початку 13 століття. Замок кілька разів перебудовувався протягом Середньовіччя. Серед його мешканців був середньовічний лорд-канцлер Ірландії. Король Яків II, як повідомляється, зупинявся там у 1689 році, після того, як втратив трон. До 18 століття замок перетворився на руїни.
Читайте також:
Валялася в сараї. В Ірландії випадково виявили 800-річну кольчугу Багато подібних замків було зруйновано у 17 столітті. Їхню кам’яну кладку повторно використовували в комфортніших будинках. Робак проіснував як руїна до кінця 18 століття.
Згідно з місцевими записами, лорд Трімлстон відремонтував його в 1790 році як заміський будинок. Маєток кілька разів переходив з рук в руки. Остання модернізація в 1874 році надала йому вікторіанського готичного вигляду, який він має сьогодні. Вважалося, що ніщо середньовічне не могло пережити обидва етапи перебудови.
З’ясувати історію будівлі О’Кіфу допомогла акварель. Габріель Беранже був художником гугенотського походження голландського походження, який жив у Дубліні. Він відвідав зруйнований замок приблизно в 1765 році та привіз із подорожі свої акварелі. На його картині зображено будівлю, що занепадає, з розбитими деякими вікнами.
Читайте також:
У болоті та без голови. У Північній Ірландії знайшли незвичайне поховання «Він, як і слід було очікувати, зобразив основну форму будівлі, але, на щастя, він також зобразив деякі з тих дрібних деталей,
які є підказками, необхідними для з’ясування структурної історії будівлі. Ззовні сучасна будівля виглядає повністю вікторіанською. Однак усередині збереглися стіни старого замку. Середньовічні риси все ще там. Вони приховані під штукатуркою, але їх можна розгледіти», — зазначив Тадг О’Кіф.
На плані, опублікованому UCD, показано дві середньовічні частини всередині будинку в георгіанському та вікторіанському стилях: старішу будівлю з воротами та пізніший флігель. О’Кіф сказав, що модернізатори «просто будували навколо середньовічного замку, а не зносили його». Вони також майже нічого не побудували на цьому місці. За його словами, внутрішній двір за сучасним будинком — це внутрішній двір середньовічного замку.
«Час невблаганно вплинув на замки, побудовані по всьому південному Дубліну в Середньовіччі. Втрачені будівлі - це втрачені історичні записи. Вони залишають прогалини в наших знаннях», — визнав вчений.
Читайте також:
Дешевше квартири в Лондоні. Замок з Гри престолів виставлений на продаж Точна дата заснування замку ще не встановлена. О’Кіф впевнений, що найстаріша частина датується початком 13 століття,
оскільки акварелі Беранже дуже точні. За словами університету, замки того періоду не є поширеними. Для встановлення точної дати потрібні додаткові археологічні дослідження.
Раніше NV Техно писав, що археологи виявилина сході Ірландії об'єкт, який змушує переглянути історію заселення регіону. У журналі Antiquity було опубліковано дані про знахідку понад 600 жител на території городища Брюссельстаун Рінг (графство Віклоу). Це робить його найбільшим концентрованим поселенням доісторичного періоду, яке коли-небудь знаходили в Британії чи Ірландії.
Завдяки аерофотозйомці вчені помітили сотні платформ під фундаменти. Цікаво, що більшість із них (понад 500) розташовані між внутрішнім та зовнішнім оборонними валами. Така щільна забудова доводить, що тут існувала велика організована громада, а не типові для того часу розрізнені ферми.
Читайте також: