У глибинах Індійського океану дослідники зафіксували незвичайну прозору істоту, довжина якої, за попередніми оцінками, могла сягати 120 метрів. Це майже вчетверо більше за довжину синього кита, однак загадковий гігант виявився не звичайною твариною, а колонією з тисяч крихітних організмів.
Про це пише Kertvar.
Незвичайне відкриття зробили навесні 2020 року під час наукової експедиції біля західного узбережжя Австралії. Дистанційно керований підводний робот зняв велетенську прозору спіраль, яка за своїми розмірами перевершувала більшість відомих морських тварин.
Знахідку зафіксували дослідники Інституту океану Шмідта під час експедиції на судні R/V Falkor. Корабель вирушив із порту Фрімантл 8 березня 2020 року та протягом місяця досліджував підводні каньйони Нінгалу поблизу Західної Австралії.
Основну увагу науковці приділяли каньйонам Кейп-Рейндж і Клоутс. Для вивчення морських глибин використовували роботизований апарат SuBastian, який здійснив 20 занурень на глибину до 4500 метрів.
Загалом робот провів поблизу морського дна 181 годину. Саме під час одного із занурень його камери зафіксували велетенську істоту,
що нагадувала прозору спіраль.
6 квітня 2020 року Інститут океану Шмідта оприлюднив відеозапис незвичайної знахідки. Виявилося, що дослідники натрапили на гігантського сифонофора з роду Apolemia, тіло якого було згорнуте у величезну плоску спіраль.
Через незвичайну форму науковці порівняли істоту зі спіралеподібним НЛО. Діаметр зовнішнього кільця становив приблизно 15 метрів, а його довжину оцінили у 47 метрів.
При цьому йшлося лише про зовнішній виток спіралі, а не про всю довжину тварини. Повністю виміряти сифонофора не вдалося, однак представник інституту припустив, що його загальна довжина могла досягати приблизно 120 метрів.
Якщо така оцінка правильна, знахідка може претендувати на звання найдовшої тварини, про яку коли-небудь повідомляли дослідники. Водночас офіційно підтвердженої довжини цього сифонофора немає.
Масштаби знахідки особливо вразили фахівців, які вивчають подібних морських мешканців. Дослідниця медуз Ребекка Хелм пояснила, що більшість колоній сифонофорів, які їй доводилося бачити, мали довжину приблизно 20 сантиметрів, а найбільші — близько одного метра.
Найдивовижніше полягає в тому, що цей велетень не є окремим організмом у звичному розумінні. Сифонофори належать до гідрозоїв і є родичами медуз та коралів, але їхнє тіло складається з численних дрібних особин, які називаються зооїдами.
Ці крихітні організми утворюються шляхом клонування та залишаються з'єднаними між собою. Кожен зооїд виконує певну функцію, завдяки чому вся колонія працює як єдине ціле.
Одні особини відповідають за пересування, інші добувають їжу, паралізують здобич або забезпечують розмноження. Усі вони пов'язані спільним стеблом, через яке розподіляються поживні речовини.
Найвідомішим представником сифонофорів є португальська галера, яку часто помилково вважають медузою. Насправді вона також складається з колонії зооїдів і використовує отруйні щупальця для полювання.
Спіралеподібна форма австралійського гіганта також пов'язана з добуванням їжі. Розташовуючи тіло у вигляді величезної спіралі, сифонофор може ловити своїми щупальцями дрібних ракоподібних, риб і навіть інших сифонофорів.
Під час тієї самої експедиції вчені могли виявити до 30 раніше невідомих видів морських організмів. Серед інших знахідок були кальмар-поліп Танінга, колонії скляних губок та гігантські гідри.
Для порівняння, синій кит, який вважається найважчою відомою твариною на планеті, може досягати приблизно 30 метрів завдовжки. Зовнішнє кільце виявленого сифонофора вже було приблизно в півтора раза довшим, хоча маса всієї колонії становила лише невелику частку маси кита.