Наука

Подія, на яку чекали 40 років. Телескоп імені Джеймса Вебба вперше зафіксував випромінювання загадкового іона H₃⁺

12 лис•NV

Телескоп «Джеймс Вебб» вперше зафіксував рідкісне випромінювання іона H₃⁺, яке астрофізики передбачили ще 1986 року. Сигнал виявили в газових потоках навколо молодих зірок, хоча раніше його не вдавалося зареєструвати навіть у лабораторних умовах.

Космічний телескоп «Джеймс Вебб» уперше виявив особливий тип інфрачервоного випромінювання катіона триводню (H₃⁺) — молекулярного іона, що відіграє важливу роль у хімічних процесах у міжзоряному просторі. Його існування передбачили ще 1986 року, проте протягом чотирьох десятиліть відповідний сигнал не вдавалося зафіксувати ні астрономам, ні дослідникам у лабораторіях.

Читайте також:

Рекордно яскраве скупчення. Астрономи зафіксували 104 зоряні спалахи в галактиці Дракон Відкриття здійснила міжнародна команда під керівництвом Девіда Нойфельда з Університету Джонса Гопкінса. Науковці проаналізували результати спостережень за об'єктом Гербіга — Аро 168 (HH 168), пов’язаним із молодою зорею. У його спектрі вони виявили 26 ліній випромінювання, довжини хвиль яких збігаються зі значеннями, передбаченими для так званих заборонених обертальних переходів іона H₃⁺.

Найпотужніший сигнал мав статистичну значущість 72 сигми, що практично унеможливлює випадкову природу цього спостереження.

Цей катіон складається з трьох ядер водню та двох електронів. Через симетричну трикутну структуру він не має постійного дипольного моменту, а отже, за звичайних умов не повинен випромінювати світло під час обертання. Однак ще в 1986 році астрофізики Фу-Ші Пан і Такеші Ока припустили, що обертання може дещо деформувати молекулу. Це створює слабкий дипольний момент, завдяки якому вона здатна випромінювати світло. Такі переходи називають забороненими, оскільки вони не відповідають звичайним правилам молекулярного випромінювання, але не порушують законів фізики.

Сигнал виявили в гарячому газі, що нагрівається ударними хвилями. Вони виникають, коли потужні струмені речовини, викинуті молодою зорею, стикаються з навколишньою молекулярною хмарою. Такі потоки можуть рухатися зі швидкістю сотень кілометрів на секунду й нагрівати газ до тисяч градусів. Моделі поки що не можуть повністю пояснити яскравість випромінювання H₃⁺: одні недооцінюють його інтенсивність у п’ять-шість разів, інші працюють за умов, що не пройшли достатньої перевірки. Водночас дослідники знайшли аналогічний сигнал в архівних спостереженнях іншого об'єкта Гербіга — Аро — HH 211.

Це відкриття може допомогти краще зрозуміти фізику ударних хвиль і хімічні процеси навколо молодих зір.

Результати дослідження прийнято до публікації в The Astrophysical Journal Letters, а його препринт доступний на arXiv.

Читайте також:

Космічний котик. Телескопи Габбл і Джеймс Вебб сфотографували незвичну туманність за 7500 світлових років від Землі

газ, закон, Сигнал, Зоря

Читайте ще