Наука

У Давньому Єгипті котів не лише обожнювали, а й жорстоко вбивали: що виявили вчені

13 лис•Експерт

Коти у Давньому Єгипті вважалися священними тваринами, проте їхнє життя далеко не завжди було благополучним. Дослідження понад двох тисячолітніх останків показало, що багато тварин страждали від хвороб, недоїдання та травм, а деяких могли спеціально вирощувати для ритуального вбивства.

Про це пише Journal of Archaeological Science.

У Давньому Єгипті коти посідали особливе місце в релігії та повсякденному житті. Їх пов'язували з богинею Бастет, вважали уособленням божественної сили та використовували під час релігійних обрядів.

Водночас ці тварини виконували важливу практичну роль. Вони захищали запаси зерна від мишей і пацюків, що мало особливе значення для сільськогосподарської цивілізації, яка залежала від збереження врожаю.

Шанування котів було настільки поширеним, що, за свідченнями окремих давньогрецьких істориків, за вбивство такої тварини в Єгипті могли навіть засудити до смертної кари.

Однак дослідження муміфікованих останків виявило зовсім інший бік ставлення єгиптян до котів. Частина тварин, імовірно, жила в тісних приміщеннях, потерпала від інфекцій і зазнавала фізичного насильства.

Науковці дослідили 131 добре збережений котячий череп віком понад 2000 років із колекції Музею природознавства у Відні. Вони визначали вік і видову належність тварин, а також шукали сліди захворювань і травматичних ушкоджень.

Результати виявилися несподіваними: патологічні зміни знайшли у 62% досліджених останків. Це означає, що майже дві третини котів мали ознаки щонайменше одного захворювання або порушення здоров'я.

Найпоширенішими проблемами були захворювання зубів і щелеп. У 23 тварин виявили ознаки хвороб ясен, а ще у 24 бракувало зубів.

На частині черепів науковці також помітили загоєні переломи, деформації та сліди проколів. Деякі з цих ушкоджень могли бути пов'язані з інфекційними захворюваннями або порушенням обміну речовин.

Особливу увагу дослідників привернули 35 черепів із заглибленнями на поверхні кісток. Ще на 19 останках виявили невеликі отвори в нижній частині очних западин. Подібні зміни можуть свідчити про інфекції або недостатнє харчування.

Серед знахідок були й сліди можливих нападів інших тварин. Зокрема, на черепі одного з менших котів виявили пошкодження,

схожі на відбитки іклів очеретяного кота.

Водночас частина травм могла виникнути через жорстоке поводження людей. На окремих черепах зафіксували ушкодження, характерні для ударів гострими металевими предметами.

Науковці припускають, що деякі коти загинули від таких травм, тоді як інші змогли вижити після побиття. Наявність загоєних пошкоджень свідчить, що частина тварин жила певний час після отримання травм.

Висока поширеність захворювань і фізичних ушкоджень змусила дослідників переглянути уявлення про умови утримання священних тварин. Імовірно, частину котів тримали великими групами в обмеженому просторі, де вони постійно перебували в стані стресу.

Такі умови могли сприяти поширенню інфекцій, конфліктам між тваринами та нестачі поживних речовин. На відміну від вільних котів, ці тварини, ймовірно, не мали можливості самостійно обирати місце проживання чи полювання.

Відомо також, що в Давньому Єгипті деяких котів навмисно вбивали перед муміфікацією. Для цього тваринам могли завдавати ударів по голові або ламати шию, після чого їхні тіла використовували в релігійних обрядах.

Дослідники не виключають, що частину котів спеціально розводили для подальшого ритуального використання. Велика кількість травм може свідчити про утримання тварин у тісних приміщеннях, а окремі пошкодження могли виникнути через покарання або спроби людей розборонити котячі бійки.

Читайте ще