Наука

Легкі когнітивні порушення: дослідження виявило пов’язану з пам’яттю мережу мозку

14 лис•AgroReview

Забуті імена, загублені ключі чи труднощі з пригадуванням недавніх розмов можуть бути звичайними проявами неуважності. Однак іноді такі ознаки пов’язані з легкими когнітивними порушеннями (ЛКП). Дослідження китайських учених виявило спільну мережу мозку, пов’язану з епізодичною пам’яттю в людей із ЛКП. Результати також вказують на потенційний напрям для розроблення нових підходів до лікування.

Як відрізнити вікові зміни від когнітивних порушеньЗ віком пригадування імен може потребувати більше часу, запам’ятовування нової інформації – ускладнюватися, а відволікатися людина може частіше. Такі зміни нерідко є частиною нормального старіння. Якщо труднощі стають помітнішими, але ще не перешкоджають повсякденній діяльності, йдеться про легкі когнітивні порушення. Це проміжний стан між типовими віковими змінами та деменцією, який пов’язаний із вищим ризиком розвитку хвороби Альцгеймера та інших форм деменції.

Інший стан – суб’єктивне когнітивне зниження (СКС): людина помічає погіршення пам’яті чи інших розумових здібностей, однак тести не фіксують істотних відхилень.

СКС може бути ранньою ознакою хвороби Альцгеймера або пов’язаних із нею деменцій, проте це не означає, що в кожної людини з таким станом розвинуться серйозніші порушення. Розрізнення СКС і ЛКП важливе для раннього виявлення змін.

За оцінками досліджень, легкі когнітивні порушення мають приблизно 15–20% людей віком від 50 років; поширеність зростає з віком. В окремих дослідженнях, опублікованих після 2019 року, цей показник сягав 32,1%. Через це ЛКП вважають важливою проблемою громадського здоров’я.

Що показало дослідження мозкової мережіДослідники з Афілійованої лікарні мозку Нанкінського медичного університету та інших установ проаналізували дані понад 1300 людей із трьох незалежних когорт. До аналізу увійшли результати сканування мозку й оцінювання епізодичної пам’яті – здатності пригадувати події з власного минулого разом із їхніми обставинами, місцем, часом та емоційним контекстом. Порушення цієї пам’яті є однією з помітних ознак когнітивного погіршення.

За допомогою структурної магнітно-резонансної томографії, що дає змогу виміряти товщину кори головного мозку,

команда виявила: у більшості учасників із ЛКП ділянки витончення кори були пов’язані зі спільною мережею, асоційованою з епізодичною пам’яттю. Витончення кори є показником атрофії мозку. При ЛКП такі зміни часто спостерігають у медіальній скроневій частці, а також у лобових і тім’яних ділянках. Вони можуть бути структурними маркерами ризику подальшого розвитку хвороби Альцгеймера. У групі із СКС статистично значущої картини не виявили – це підкреслює відмінність між суб’єктивним відчуттям погіршення та вимірюваними змінами мозку.

Окремо 25 учасників із ЛКП і 13 із СКС пройшли чотиритижневий курс повторюваної транскраніальної магнітної стимуляції (rTMS). Цей неінвазивний метод передбачає подавання магнітних імпульсів через котушку, розміщену на шкірі голови. У людей із ЛКП після стимуляції змінилася функціональна зв’язність: сигнали з ділянок виявленої мережі стали тісніше синхронізуватися.

Поки що дослідження не встановило, чи покращує така стимуляція пам’ять і чи здатна уповільнити когнітивне зниження. Водночас результати дають підстави вивчати модуляцію цієї мозкової мережі як можливу терапевтичну стратегію.

За оцінками, щороку від 10% до 15% людей із ЛКП переходять до стадії деменції. В окремих дослідженнях зазначалося, що протягом трьох років хвороба Альцгеймера може розвинутися до 44% людей із такими порушеннями. Водночас ЛКП не завжди прогресують: у частини людей стан залишається стабільним.

Серед чинників ризику називають похилий вік, генетичну схильність, діабет, куріння, високий кров’яний тиск, ожиріння, депресію, недостатню фізичну активність і низький рівень освіти. Контроль чинників, на які можна впливати, має важливе значення для профілактики когнітивних порушень.

Сигнал, курс

Читайте ще