Наука

Вчені знайшли загадковий космічний об’єкт, який випускає радіосигнали з інтервалом у 62 хвилини

15 лис•Portaltele.com.ua

Із глибини Чумацького Шляху надходять незвичайні радіосигнали: невідомий об'єкт регулярно випускає потужні спалахи, а потім надовго замовкає. Нове дослідження допомогло краще зрозуміти природу цього явища, але водночас додало загадок.

Історія почалася ще у вересні 2002 року. Тоді астроном Скотт Гайман із коледжу Світ-Браєр зафіксував п'ять потужних радіоспалахів із центру Чумацького Шляху. Вони з'являлися з інтервалом рівно 77 хвилин, після чого джерело зникло з поля зору. Протягом наступних років дослідник намагався знайти подібні сигнали, але безуспішно.

Через два десятиліття, аналізуючи архівні спостереження з іншою метою, Гайман натрапив на ще один незвичайний об'єкт. Цього разу потужні радіоспалахи повторювалися кожні 62,2 хвилини.

Загадковий клас космічних джерелТакі об'єкти астрономи називають довгоперіодичними транзієнтами (long-period transients, LPT). Це джерела радіовипромінювання, які випускають яскраві імпульси через незвично тривалі й регулярні проміжки часу.

Окремий клас таких об'єктів почали виокремлювати лише останніми роками. Одним із перших відомих прикладів став

GLEAM-X J1627-5235 його спостерігали у 2018 році, а результати дослідження опублікували у 2022-му. Відтоді під час оглядів радіонеба астрономи виявили приблизно десяток подібних джерел. До цієї групи ретроспективно зарахували й об'єкт, який Гайман помітив ще 2002 року, — GCRT J1745-3009

Радіосигнал LPT J1555−5631, що показує два окремі імпульси протягом кожного 62,2-хвилинного циклу. Хоча один імпульс триває набагато довше за інший, обидва досягають приблизно однакової пікової яскравості Пояснити природу LPT поки складно. Серед основних кандидатів — пульсари, магнетари та білі карлики. Пульсари й магнетари є різновидами нейтронних зір, тобто надзвичайно щільних залишків масивних зірок. Пульсари випромінюють радіохвилі завдяки швидкому обертанню, тоді як магнетари мають надзвичайно потужні магнітні поля, перебудови яких можуть спричиняти спалахи випромінювання.

Однак деякі LPT випускають сигнали з інтервалами в десятки хвилин або навіть години. Для звичайних пульсарів це надто повільний ритм: за такого обертання їм важко підтримувати умови, необхідні для генерації радіовипромінювання.

Інше можливе пояснення — білі карлики. Ці зоряні залишки більші за нейтронні зорі й можуть обертатися повільніше. Якщо білий карлик взаємодіє із зорею-компаньйоном, така система здатна генерувати потужні радіосигнали. Деякі LPT уже пов'язували з подвійними системами такого типу, але це не доводить, що всі об'єкти цієї категорії мають однакову природу.

Два спалахи з протилежною поляризацієюНовий об'єкт отримав позначення LPT J1555-5631 Його спочатку помітили в архівних даних радіотелескопа MeerKAT. Сигнали нагадували імпульси пульсара, але надходили з інтервалами в кілька десятків хвилин. Дослідники знайшли спостереження тієї самої ділянки неба, зроблені телескопом ASKAP того ж дня. Десятигодинний запис підтвердив періодичність сигналів — приблизно 62 хвилини.

Виявилося, що під час кожного циклу об'єкт випускає не один, а два окремі імпульси: довший і коротший. Ще дивніше те, що вони мають протилежну кругову поляризацію. Це означає, що електричне поле радіохвиль обертається в протилежних напрямках для двох спалахів.

За словами Гаймана, така особливість може свідчити,

що випромінювання виникає поблизу обох магнітних полюсів об'єкта, а його вісь обертання майже перпендикулярна до магнітної осі.

Проте між імпульсами є ще одна невідповідність. Якби магнітне поле мало просту дипольну структуру, спалахи мали б розділятися кутом приблизно 180 градусів. Насправді цей показник становить лише 165,4 градуса. Це може вказувати на складнішу конфігурацію магнітного поля.

Чому космічні джерела раптово замовкаютьЗалишається незрозумілим і те, чому LPT випромінюють настільки регулярно, а потім зникають. LPT J1555-5631, як і більшість відомих об'єктів цього класу, поки не вдалося повторно зафіксувати. Водночас деякі інші джерела, зокрема GCRT J1745-3009, згодом знову проявляли активність.

Дослідники припускають, що такі зміни можуть бути пов'язані з магнітосферою — областю навколо об'єкта, де домінує його магнітне поле. Але для виявлення закономірностей потрібна значно більша кількість спостережень.

Астрономи сподіваються, що нові відкриття допоможуть з'ясувати, чи всі довгоперіодичні транзієнти належать до одного типу об'єктів, чи за схожими сигналами стоять різні фізичні механізми. Результати дослідження опубліковано в The Astrophysical Journal

Джерело, Сигнал, Оса, Перебудова, Зоря

Читайте ще