Наука

У США запечатали таємну кімнату на 6177 років: що побачать люди, які відкриють її у 8113 році

Під американським університетом майже 90 років зберігається загадкова кімната, яку заборонено відкривати до 28 травня 8113 року. За звареними сталевими дверима сховали сотні тисяч сторінок книжок, записи голосів світових лідерів, побутові речі та навіть іграшки, щоб люди далекого майбутнього змогли дізнатися, якою була цивілізація XX століття.

Про це пише Daily Galaxy.

Незвичайне сховище під назвою «Крипта цивілізації» розташоване під Університетом Оглторпа в американській Атланті. Його створили наприкінці 1930-х років як своєрідну капсулу часу, розраховану на понад шість тисячоліть.

Ініціатором проєкту став священник, письменник та освітянин Торнвелл Джейкобс. Він захоплювався давньою історією та звернув увагу на те, що археологи можуть відновити імена правителів і перебіг воєн, але часто майже нічого не знають про повсякденне життя людей минулих епох.

Особливо Джейкобса вразила історія Стародавнього Єгипту. Багато пам'яток цієї цивілізації збереглися завдяки сухому клімату, проте значна частина відомостей про звичайне життя єгиптян була втрачена.

Тому дослідник вирішив свідомо зберегти максимально докладне свідчення про власну епоху.

На його переконання, сучасники мали своєрідний археологічний обов'язок перед майбутніми поколіннями.

Ідею Джейкобс представив у листопаді 1936 року. Тоді ж він визначив дату, коли сховище дозволять відкрити, — 28 травня 8113 року.

Вибір був невипадковим. У той час історики вважали 4241 рік до нашої ери, пов'язаний із початком єгипетського календаря, найдавнішою точною датою в історії.

Від 4241 року до нашої ери до 1936 року минуло 6177 років. Джейкобс вирішив додати такий самий проміжок у майбутнє, отримавши 8113 рік, щоб його покоління опинилося посередині величезного історичного відрізка.

Для облаштування сховища обрали покинутий басейн під залою Фібі Герст на території університету. Приміщення мало водонепроникний фундамент, а сама будівля стояла на міцній гранітній основі.

Між 1937 і 1940 роками басейн перетворили на захищену камеру завдовжки приблизно шість метрів, завширшки три метри та такої самої висоти. Підлогу зміцнили бетоном, а стіни облицювали спеціальними плитами.

Багато предметів помістили в контейнери з нержавіючої сталі зі скляною облицівкою та заповнили азотом.

Це мало сповільнити руйнування речей протягом тисячоліть.

Одним із наймасштабніших завдань стало збереження книжок. До роботи залучили винахідника та фотографа Томаса Кіммвуда Пітерса, який разом зі студентами протягом трьох років фотографував друковані видання.

У результаті вдалося зібрати понад 640 тисяч сторінок на мікрофільмах. Колекція охопила більш ніж 800 творів, серед яких Біблія, Коран, «Іліада» Гомера та «Пекло» Данте.

Оскільки Пітерс сумнівався, що мікрофільми збережуться протягом тисячоліть, частину інформації продублювали на тонких металевих пластинах.

Проте творці крипти не обмежилися літературою та історичними документами. Вони хотіли показати людям майбутнього, якими речами користувалися американці першої половини XX століття.

Тому всередину поклали друкарську машинку, касовий апарат, радіоприймач, телевізійні трубки, товкачку для картоплі, мухобійку та звичайні предмети домашнього вжитку.

Серед незвичайних експонатів опинилися іграшка у вигляді Дональда Дака, конструктор Lincoln Logs, шматок мила у формі бика та вміст жіночої сумочки. До колекції також додали два манекени,

пивні напої та оригінальний сценарій фільму «Віднесені вітром».

Окреме місце зайняли звукові записи. Майбутні покоління зможуть почути голоси Адольфа Гітлера, Йосипа Сталіна, Беніто Муссоліні, Невілла Чемберлена та Франкліна Рузвельта.

Поряд із політичними діячами зберегли записи мультиплікаційного моряка Попая, пташиного співу, музики Арті Шоу та навіть виступу чемпіона зі змагань із підзивання свиней.

Творці сховища також передбачили можливість того, що люди 8113 року не знатимуть англійської мови або не матимуть звичного електропостачання. Тому в камері залишили спеціальний пристрій для вивчення англійської, проєктори, обладнання для читання мікрофільмів і відтворення звуку.

Для роботи техніки без електромережі передбачили генератор із вітряним приводом. А для читання мікрофільмів без спеціальних пристроїв поклали збільшувальне скло.

Водночас організатори свідомо відмовилися від золота, срібла та коштовностей. Вони побоювалися, що цінні речі можуть привабити грабіжників і спровокувати передчасне відкриття кімнати.

Усі експонати надійшли як пожертви. Серед учасників проєкту були шведський король Густав V та компанія Eastman Kodak.

Церемонія запечатування відбулася навесні 1940 року. Історичні свідчення називають дві можливі дати — 25 або 28 травня.

На той момент у Європі вже тривала Друга світова війна. Серед останніх предметів, які помістили всередину, були записи церемонії та сталева друкарська форма газети Atlanta Journal зі сторінками, присвяченими воєнним подіям.

Перед закриттям камери Джейкобс записав звернення до майбутніх поколінь. Він висловив побоювання, що світ може назавжди втратити сучасну цивілізацію, тому залишає її свідчення людям далекого майбутнього.

Після церемонії сталеві двері заварили. Протягом наступних десятиліть про незвичайний проєкт майже забули, доки 1970 року студент університету Пол Гадсон не повернув до нього увагу.

У 1990 році «Крипту цивілізації» внесли до Книги рекордів Гіннеса як першу успішну спробу зберегти літопис цивілізації для майбутніх поколінь. Сьогодні відвідувачі університету можуть побачити сталеві двері сховища, але потрапити всередину не можуть.

Під час церемонії закриття мер Атланти Вільям Гартсфілд поцікавився, чи витримає камера можливе бомбардування. Томас Пітерс відповів, що товстий шар каменю захистить сховище, а вибух лише заштовхне його глибше під землю, де воно збережеться ще краще.

Змагання

Читайте ще