Наука

Час може піти назад: фізики обчислили, скільки триватиме цей неймовірний ефект

15 лис•ТСН

У квантовій механіці існує незвичайна теоретична можливість, за якої система може поводитися так, ніби час пішов назад. Однак цей ефект має суворі обмеження: фізики Якір Ааронов та Авшалом Еліцур математично встановили, що в найпростішій моделі зворотний плин часу може тривати лише близько однієї фемтосекунди — квадрильйонної частки секунди.

Про це пише видання ScienceAlert.

Реклама

Вчені наголошують, що йдеться не про подорожі в минуле чи буквальне повернення часу для всього Всесвіту, а про специфічний квантовий ефект, за якого окрема система може демонструвати поведінку, еквівалентну від’ємному проміжку часу.

Реклама

Як можна імітувати рух часу назадІдея ґрунтується на квантовій суперпозиції — явищі, за якого система може одночасно перебувати в комбінації кількох можливих станів. Уявімо квантовий годинник, який ніби розташований у двох точках із різною силою тяжіння. Згідно з теорією відносності, у цих умовах час для нього спливав би з різною швидкістю.

Якщо звести обидва можливі стани докупи, вони можуть взаємодіяти між собою через квантову інтерференцію.

Завдяки спеціальному відбору результатів, який фізики називають постселекцією, система теоретично здатна поводитися так, ніби зазнала більшого, меншого або навіть від’ємного проміжку часу.

Цю концепцію ще 1990 року запропонував Якір Ааронов разом із колегами. Тепер він разом із Авшаломом Еліцуром дослідив математичні обмеження такого ефекту.

Як довго міг би тривати зворотний плин часуЩоб перевірити, чи справді час можна умовно розвернути, дослідники розглянули процес спонтанного випромінювання атомами світла. У звичайних умовах збуджений атом вивільняє енергію у вигляді фотона й переходить у стан із нижчим рівнем енергії.

Реклама

Фізики змоделювали ситуацію, за якої квантова машина могла б частково скасувати цей процес і повернути атоми до збудженого стану. Однак для цього необхідно зберегти квантову когерентність — властивість, яка дає змогу різним можливим станам системи взаємодіяти між собою.

Перешкодою стає навколишнє середовище. Під час випромінювання світла атоми взаємодіють з електромагнітним полем, а інформація про ці процеси поступово накопичується.

Через це необхідна для зворотного ефекту квантова когерентність зберігається лише обмежений час.

У найпростішій моделі, розглянутій науковцями, це вікно становить приблизно одну фемтосекунду. Складніші конструкції теоретично могли б забезпечити довший ефект, але потребували б значно більшої кількості квантових станів і мали б набагато меншу ймовірність успіху.

Чи суперечить це законам термодинамікиДослідники також розглянули можливу суперечність із другим законом термодинаміки, згідно з яким ентропія ізольованої системи не зменшується. Саме цей закон пояснює, чому більшість звичних фізичних процесів мають незворотний напрямок.

Реклама

За висновками фізиків, квантовий ефект не порушує цього принципу. Умовне повернення часу назад можливе лише для дуже обмеженої частини результатів, відібраних за допомогою постселекції. Якщо ж врахувати всі можливі результати, загальна поведінка системи й надалі відповідатиме другому закону термодинаміки.

Читайте також

Робота Ааронова та Еліцура поки що має теоретичний характер: ідеться про математичну модель, а не про експериментально створену машину часу. Її значення полягає передусім у спробі пояснити, чому квантові системи можуть демонструвати незвичайні часові ефекти, але навколишнє середовище зрештою повертає їх до звичної незворотності.

На думку авторів дослідження, розуміння цих обмежень може допомогти фізикам краще з’ясувати походження так званої стріли часу — того, чому в повсякденному світі минуле відрізняється від майбутнього.

Нагадаємо, машини часу зазвичай вважають прерогативою наукової фантастики, проте фізики стверджують: ця технологія може стати реальністю. Дослідники розробили метод, який дозволяє передавати інформацію крізь час використовуючи дивовижні закони квантової фізики.

Читайте також

Марс, закон

Читайте ще