Саме Загороднього називав своїм потенційним наступником попередній глава НАНУ Борис Патон, який помер у серпні 2020 року на 102-му році життя. Патон очолював академію з 1962 року.НВ розповідає, що відомо про Анатолія Загороднього — нового президента Академії наук України.Від аспіранта до директора Інституту теоретичної фізики: головні факти біографіїАнатолію Загородньому 69 років, останні 18 з них він очолює Інститут теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України та є четвертим директором цього інституту з часу його заснування в середині 1960-х.Загородній пропрацював тут все життя. Він родом з маленького села в Полтавській області, але вищу освіту здобув у Харкові, закінчивши в 1972 році радіофізичний факультет Харківського університету ім. В. Каразіна.З 2011 року по теперішній час Загородній обіймав посаду віце-президента НАН Тоді ж пішов працювати дослідником у столичний Інститут теоретичної фізики, захистив дисертації кандидата та доктора фізико-математичних наук. Був ученим секретарем, згодом заступником директора з наукової роботи (у 1989−2002 роках),
після чого став директором інституту. Паралельно завідував у ньому ж відділом теорії та моделювання плазмових процесів (у 1996−2016 роках).Від початку 90-х і до недавніх років Анатолій Загородній викладав в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка та Національному університеті Києво-Могилянська академія. Крім того, він є головною наглядової ради своєї альма-матер — Харківського університету ім. В. Каразіна.
Академія без Патона. Українські науковиці розповідають, як смерть легендарного вченого вплине на роботу НАН Загородньому — як четвертому директору інституту — цю репутацію вдалося зберегти. В українському Інституті теоретичної фізики досі проводять дослідження світового рівня: наприклад, у 2005 році вчені інституту спрогнозували важливі ефекти графена (ця стаття зараз має понад 1,5 тис. цитувань, що є надзвичайно високим показником). Графен — унікальний матеріал, за експерименти з яким у 2010 році було присуджено Нобелівську премію з фізики.Сам Загородній як фізик-теоретик найбільше відомий в галузі кінетичної теорії запорошеної плазми.
Вченому вдалося виписати знаменитий «ланцюжок рівнянь Боголюбова» для такої плазми, що дозволило пояснити інші суміжні фізичні явища.Як пояснював Загородній у нещодавньому інтерв'ю, його теоретичні результати можна застосувати в галузі запорошеної космічної плазми, геофізичної плазми в іоносфері та магнітосфері, лабораторної плазми тощо. «Там завжди є цей „бруд“, dust [частинки пилу]. Як її виявляти і як він впливає на характеристики плазми — роботи на це і спрямовані. Також вони можуть стати у нагоді і в термоядерному синтезі [ідея нового способу отримання енергії - безпечного, на відміну від традиційної ядерної енергетики]», — пояснював український вчений.Загородній — автор понад 200 наукових публікацій, зокрема і в міжнародних журналах, співавтор кількох монографій. Він є головним редактором Українського фізичного журналу, членом редколегій Вісника НАНУ і профільного журналу Condensed Matter Physics. Читайте також:
Піонер нових технологій. Чому Борис Патон став легендою Почесний доктор українських університетів та інститутів; іноземний член-кореспондент Австрійської академії наук,
член-кореспондент паризької Міжнародної академії наук, мистецтв та гуманітаристики.За свої наукові досягнення та роботу в НАН України удос нагороджений низкою державних відзнак, серед яких ордени За заслуги ІІ і ІІІ ст .; Держпремія України в галузі науки і техніки; кілька наукових премій у галузі теоретичної фізики (ім. К. Синельникова, М. Боголюбова та О. Давидова).Чому Патон бачив Загороднього наступним главою НАНУЗа півтора місяця до смерті Борис Патон дав інтерв'ю газеті Урядовий кур'єр, у якому пояснив, чому має намір підтримати Анатолія Загороднього на майбутніх виборах президента Академії наук. На той момент Патон уже заявив, що не планує висувати свою кандидатуру.
Анатолій Загородній (крайній праворуч) і Борис Патон (в центрі) / Фото: НАН України Президент НАНУ зазначив, що в Загородньому «найбільш вдало поєднуються професійні та людські якості». Він також зробив акцент на таких перевагах свого потенційного наступника:Загородньому вдалося зберегти продуктивний колектив і високий рівень наукових досліджень в Інституті теоретичної фізики. Прикладом цього Патон назвав співпрацю інституту з провідними іноземними дослідницькими центрами,
зокрема Європейським центром ядерних досліджень (CERN, найбільша у світі лабораторія фізики високих енергій, яка побудувала Великий адронний колайдер). «У науковому світі до співпраці підходять дуже прагматично, тому, звичайно, не стали б налагоджувати зв’язки з тим, хто не заслуговує на увагу та довіру. […]. До речі, Загородній — науковий представник України в CERN, що само по собі дорогого коштує», — додав Патон. Академії може бути корисний його досвід міжнародної співпраці, «з огляду на євроінтеграційний вектор України», заявляв попередній президент НАНУ. «Триває інтеграція України до європейського дослідницького простору, серед іншого — вирішують питання про приєднання до Європейської хмари відкритої науки», — пояснив Патон. За словами Патона, Загородній зарекомендував себе ефективним комунікатором з українськими чиновниками — Міністерством освіти та науки, Науковим комітетом Нацради з питань розвитку науки і технологій, парламентським комітетом з питань освіти, науки та інновацій.Погляди на розвиток НАН України та української наукиОскільки ім'я Анатолія Загороднього найчастіше звучало серед кандидатів у наступники Бориса Патона,
за останні місяці він встиг дати чимало інтерв'ю, у яких виклав своє бачення майбутнього НАНУ і головних проблем української науки.Ось деякі з таких позицій новопризначеного президента Академії наук (з інтерв'ю газеті День та науково-популярному виданню Світ).Ключова роль має належати фундаментальним дослідженням. Їх необхідно зосередити на сучасних напрямках розвитку світової науки. Необхідно відстежувати тренди світової науки та оцінювати можливості таких досліджень в академічних інститутах.Необхідно розширювати інноваційну інфраструктуру в системі Академії. Для комерціалізації і впровадження розробок забезпечити розвиток малих підприємств, стартапів, технопарків, наукових парків при університетах, надавати їм організаційну підтримку, ініціювати стимули для їх діяльності - принаймні на початковому етапі.Слід інтегруватися в європейську дослідницьку інфраструктуру. При цьому необхідна фінансова підтримка тих наукових колективів, які беруть участь у міжнародних конкурсах на отримання наукового обладнання. Наприклад, гранти по проектах програми НАТО Наука заради миру і безпеки дають можливість закупити хороше обладнання,
але не передбачають оплату роботи вчених.Необхідно переглянути структуру НАНУ. Ми маємо виділити наші найкращі резерви за рахунок певних змін в структурі й організації внутрішнього життя академії. Установи, які за результатами державної атестації отримали 3-й або 4-й рівень, мають бути реструктуровані або ліквідовані. Все має відбуватися прозоро і з максимально широким залученням наукової спільноти.Необхідно збільшувати конкурсну частину фінансування НАНУ. Базове фінансування має бути обов’язково на рівні 60−70% загального обсягу, а решту потрібно виборювати на конкурсній основі, як це практикується в усьому світі.Важливо забезпечити прозорий і об'єктивний розподіл базового фінансування між установами. Розробити нові принципи розподілу коштів могли б відділення НАН України. В рамках окремого відділення або секції можна розробити систему рейтингування ефективності роботи наукових колективів. Головне — створити такі умови, щоб той, хто краще працює, отримував більше.Прикладна наука може бути самоокупною. За умови, що існують спеціальні інноваційні структури (технопарки, стартапи, спінофи) і сприятливий інноваційний клімат. Україні не вистачає обох цих елементів.Необхідно докорінно змінити ставлення громадськості до НАНУ. У нас чимало високих наукових результатів, але суспільство знає про них дуже мало. Головне завдання вбачаю в зміцненні репутації, піднесенні престижу та посиленні ролі академії в житті суспільства і держави. Це не станеться саме собою. Авторитет НАН необхідно зміцнювати результатами — і фундаментальними, і прикладними.
