Суспільство

Сандармох: 86-ті роковини розстрілів української інтелігенції у карельському урочищі

3 лис•Букви

Джерело: Букви

3 та 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох неподалік селища Медвежа Гора у Карелії було розстріляно переважну більшість з близько трьох сотень українців, яким судилось потрапити до “Соловецького тюремного етапу”, в якому перебували представники української культурної, наукової та політичної еліти.

27 жовтня 1937 року почалися масові розстріли в урочищі Сандармох (південь Карелії, Росія). З-поміж 1111 в’язнів Соловецької тюрми було розстріляно 290 українців, серед яких були політики та письменники, громадські та культурні діячі.

Сандармох є спеціальною територією, яку використовували органи НКВС СРСР для проведення масових страт цивільного населення. Зокрема, об’єкт Сандармох став місцем розстрілу “Соловецького тюремного етапу” 1937 року.

Наприкінці жовтня 1937 року більше тисячі в’язнів Соловецької тюрми були зібрані біля північної брами соловецького Кремля із речами. У порожніх бараках сільгоспу був проведений попередній трус в’язнів, потім ще один — у порту, і ще один — вже на материку у табірному відділенні “Морсплав”.

Всіх ув’язнених, перевдягнутих у таборовий одяг,

етапували морем до міста Кемь, де знаходилось управління Соловецьких таборів, а звідти залізницею — до селища Медвежа Гора, де розмістили у слідчому ізоляторі Біломорсько-Балтійського комбінату НКВС.

Ці переміщення здійснювались відповідно до спеціальної директиви №59190, виданої генеральним комісаром держбезпеки, наркомом внутрішніх справ СРСР Ніколаєм Єжовим 16 серпня 1937 року, згідно з якою з 25 серпня у двомісячний термін мала бути проведена операція з репресування 1200 “найбільш активних контрреволюційних елементів”, що були засуджені за шпигунську, диверсійну, терористичну, повстанську і бандитську діяльність та утримувались у енкаведистських тюрмах.

У другій половині серпня і вересні 1937 року керівництво і оперчекістська частина Соловецької тюрми підготували і передали до Управління НКВС Ленінградської області 1116 довідок і тюремних справ на в’язнів, які підлягали страті. На підставі цих довідок Потім були складені “розстрільні протоколи”.

27 жовтня 1937 року заступник начальника Адміністративно-господарського управління Управління НКВС Ленінградської області (АГУ УНКВС Ленінградської області)

капітан держбезпеки капітан Міхаїл Матвєєв прийняв першу партію в’язнів. 208 осіб відповідно до протоколу № 81 того ж дня були вивезені до урочища Сандармох.

Щоб убезпечитись від спроб втечі і нападів на конвоїрів, решту ув’язнених, яких розстрілювали з 1 по 4 листопада, перед вивозом на страту роздягали до спідньої білизни, зв’язували руки й ноги і затикали кляпом рота. Їх відвозили в Сандармох, де капітан Матвєєв особисто щодня розстрілював від 180 до 265 в’язнів.

10 листопада 1937 року у рапорті Матвєєв доповів про страту 1111 осіб із 1116 засуджених на смерть.

Переважну більшість українців, яким судилось потрапити до “Соловецького етапу”, розстріляли 3 та 4 листопада 1937 року. Зокрема, 3 листопада були розстріляні: Василь Атаманюк, Михайло Полоз, Матвій Яворський, Володимир Чехівський, Сергій Грушевський, Мирослав Ірчан, Михайло Качанюк, Василь Атаманюк-Яблуненко, Михайло Баран, Василь Баб’як, Марк Вороний, Микола Зеров, Климентій Коник, Остап Крушельницький, Микола Куліш, Лесь Курбас, Михайло Лозинський, Микола Павлушков, Володимир Підгаєцький, Валер’ян Підмогильний,

Григорій Епік, Володимир Штангей, Михайло Яловий, Олександр Бадан-Яворенко, Юрко Мазуренко, Юрій Озерський, Борис Пилипенко, Валер’ян Поліщук, Юрій Самборський, Павло Филипович, Володимир Хуторянський, Іван Сіяк, Михайло Козоріс, Семен Середа.

З 1997-го і до початку воєнної агресії Росії проти України в урочище Сандармох і на Соловки щороку їздили українські делегації для участі у Днях пам’яті за загиблими.

27 жовтня 1997 року в’язень радянських концтаборів, письменник і філософ Євген Сверстюк привіз у Сандармох дерев’яний хрест роботи Миколи Малишка. У 2005-му на його місці встановили пам’ятник – козацький хрест із написом “Убієнним синам України”.

Довідково. Сандармох — лісове урочище в Медвеж’єгорському районі Республіки Карелія, за 19 км від м. Медвеж’єгорськ, неподалік від м. Повенець, де на площі 10 гектарів у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. Серед жертв — переважно спецпоселенці і в’язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителі навколишніх сіл. Усього на цій території виявлено 236 розстрільних ям.

  • Понад 80 років тому у Києві відбулась одна з найтрагічніших подій міста у період Другої світової війни – розстріл цивільних громадян, зокрема представників єврейської національності та ромів, а також тих, хто намагався їх врятувати. Розстріляли нацисти також українських націоналістів, радянське підпілля та пацієнтів психіатричної лікарні.
Запис Сандармох: 86-ті роковини розстрілів української інтелігенції у карельському урочищі спершу з'явиться на Букви.

Медвежий, кремль, Селище, Джерело

Читайте ще