
Катерина Пєшко У середу в Києві комунальні служби демонтували найбільший у столиці пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну.
Знесення столична влада не коментувала та не анонсувала. Судячи з численних фото і відео події, оприлюднених в соцмережах, великої уваги громадськості чи протестів подія не викликала.
Напередодні знесення пам'ятника санкціонував уряд.
Пам’ятник Пушкіну встановили в парку ім. Пушкіна, що в Шевченківському районі столиці, в 1962 році. Це статуя заввишки 3,5 метра на постаменті, підписана словами "Пушкіну – український народ".
У липні парк імені Пушкіна переіменували на честь українського письменника Івана Багряного.
А сам пам’ятник на момент знесення невідомі полили фарбою, а на постаменті написали "Деколонізацію не спинити, імперію геть!"
- Війна і пам'ятники: в Україні зносять Пушкіна, а на окупованих територіях повертають Леніна

Катерина Пєшко Велика хвиля деколонізації стала наступним етапом після декомунізації.
Декомунізація, що виникла після Євромайдану, мала на меті прибрати з українських вулиць назви та пам’ятники діячам епохи комунізму,
наприклад Володимиру Леніну.
А процес деколонізації став відповіддю на повномасштабне вторгнення Росії до України у 2022 році, коли постало питання того, що численні пам’ятники російським діячам, які часто не мали нічого спільного з Україною, є лише наслідком цілеспрямованої політики Росії максимально поширити сліди власної імперської культури.
Разом з Пушкіним в Україні почали масово зносити пам’ятники Максиму Горькому, Олександру Невському, діячам комуністичних часів. В той час як на окупованих територіях України Росія активно встановлює пам’ятники діячам радянської доби, зокрема, Володимиру Леніну.
У березні 2023 року в Україні ухвалили закон про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії, щоб легітимізувати масовий процес перейменувань численних вулиць на честь Пушкіна, Льва Толстого, Максима Горького того.
Втім знесення пам’ятників в Україні стосувалося передусім постаментів, які не мали великої культурної цінності.
10 листопада уряд підтримав ініціативу Мінкульту та вилучив з державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення пам’ятників Олександру Пушкіну, більшовицькому ватажку Миколі Щорсу, а також іншим російським і радянським діячам.
Так свій захисний статус втратив також найбільший постамент Пушкіна, що стояв у Києві. Тож його знесення стало лише питанням часу.
"Триває звільнення українських міст та української культури від комуністичної, радянської та російсько-імперської нечисті. Місцева влада має остаточно очистити простір від маркерів антиукраїнської політики – демонтувати та перемістити пам’ятники", – пояснив нове рішення уряду т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
За різними даними, у Києві ще лишаються кілька бюстів Пушкіну.