Після завершення війни і припинення вогню, правовий статус мільйонів українських біженців у країнах ЄС може опинитися під загрозою.
Наразі директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) забезпечує тимчасовий захист для більш ніж 4 мільйонів українців, які були змушені покинути свою країну після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Однак, у разі припинення бойових дій, цей захист може бути ослаблений, і українці, які залишилися в Європі, можуть зіткнутися з труднощами щодо подальшого легального перебування. Пише "РБК-Україна".
Директива TPD надала українським біженцям право жити, працювати і отримувати доступ до соціальних послуг у країнах ЄС, таких як Польща, Німеччина, Чехія і Словаччина. Незважаючи на це, у майбутньому, після можливого припинення вогню, уряд ЄС може змінити умови перебування біженців, даючи право кожній країні, що приймає, самостійно вирішувати, чи варто продовжити захист, чи почати процеси інтеграції або повернення в Україну.
Нещодавні дослідження показують, що кількість українців, які бажають повернутися додому, знижується.
Дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) свідчать про падіння кількості тих, хто планує повернення, з 77% у 2023 році до 65% у 2024 році. Безліч людей тепер не впевнені у своєму майбутньому і не можуть прийняти остаточне рішення про повернення.
На тлі цих змін, у деяких країнах ЄС почали розробляти довгострокові рішення. Наприклад, Польща запропонує трирічний статус тимчасового резидента для тих українців, які перебували під тимчасовим захистом протягом бодай одного року, а Чехія розробляє спеціальну п'ятирічну посвідку на тимчасове проживання для українців, які прожили там понад два роки та працевлаштовані.
Однак, такі кроки не уніфіковані й залежать від політики кожної країни. Німеччина, наприклад, розробила кілька варіантів для українців, але остаточне рішення ухвалить новий уряд. Словаччина також розглядає питання, пов'язані з тимчасовим захистом, але поки що не ухвалила остаточних рішень.