Суспільство

Обряд «Дівування» у Баштанці й мосяжні традиції Гуцульщини офіційно визнали культурною спадщиною України

26 чер•Бабель

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України розширило перелік елементів нематеріальної культурної спадщини обрядом «Дівування» у Баштанці на Миколаївщині і мосяжними традиціями Гуцульщини.

Про це повідомила пресслужба МКСК.

Обряд «Дівування» у Баштанці — це випікання весільного хлібу. У Баштанському краєзнавчому музеї стверджують, що його особливість у тому, що його не пекли на гілках, а робили з тіста, схожого на пісочне, на молоці й вершках. Тісто розкачували, різали спеціальним ножем на смужки й формували фігурки — бантики, квітки, сердечка, вісімки, імена молодят і голубів.

Миколаївський обласний центр народної-творчості / Facebook

Випікали «дівування» в неділю, цілий день, під пісні. До процесу допускали лише щасливих у шлюбі жінок, керувала всім досвідчена коровайниця. Перед весіллям «дівування» розвішували на спеціальній металевій конструкції, схожій на діжку, прикрашеній стрічками й фольгою. В центр ставили коровай і пляшку ігристого вина з ложками. На другий день весілля наречена з дружкою роздавали це печиво гостям, починаючи з молоді.

Мосяжні традиції Гуцульщини — це традиційне ремесло, пов’язане з обробкою латуні. Це відрізняє його від інших видів металообробки, як-от ковальство чи золотарство. Мосяжники на Гуцульщині виготовляли переважно пряжки, хрести, зґарди (нагрудні прикраси), оздоблення чересів (широкі ремені) і пістолів.

1 3

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського

Тепер місцеві громади мають враховувати поради Експертної ради при Мінкульті стосовно збереження нематеріальної культурної спадщини.

Громада, Культура, вино, рада, Широкий

Читайте ще