Суспільство

Польща встановила День памʼяті жертв «геноциду, вчиненого ОУН і УПА» — закон підписав президент

2 лип•Бабель

Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, який встановлює 11 липня Національним днем ​​памʼяті «поляків–жертв геноциду, скоєного Організація українських націоналістів.

">ОУН та Українська повстанська армія.">УПА» на східних територіях Другої Польської Республіки.Про це йдеться у пресрелізі.

До цього за таке рішення затвердив Сейм Польщі, у якому заявляли, що в 1939—1946 роках «українські націоналісти» нібито «скоїли злочин геноциду» проти поляків — убили «понад 100 тисяч», знищили їхнє майно та змусили «сотні тисяч» утекти.

Тоді українське Міністерство закордонних справ зазначило, що рішення Польщі «йде врозріз із духом добросусідських відносин» між країнами, і наголосило, що Україна послідовно виступає за наукове та неупереджене вивчення українсько-польських відносин. І вважає, що шлях до примирення лежить через діалог і спільну роботу істориків, а не через «політичні односторонні оцінки». Відомство закликало Польщу утриматися від кроків, які можуть призвести до «зростання напруження».

Волинська трагедіяУ 1943—1944 роках на Волині відбувалися масові вбивства поляків.

Польський інститут нацпамʼяті називає офіційні дані про 120 тисяч загиблих поляків на Волині та в південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої, а також говорить про 5 тисяч убитих українців. Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч убитих українців і 35—40 тисяч убитих поляків.

Так само тривають дискусії щодо виконавців злочину й організаторів. У Польщі Волинську трагедію називають «різаниною», офіційно визнали «геноцидом», звинувачують Українську повстанську армію, однак із таким трактуванням не погоджуються в Україні.

Читайте також:

  • Польща дорікає Україні за «Волинську різанину». Україна справді винувата? І чого саме вимагають поляки? Максимально коротко
Відносини Польщі та України в контексті Волинської трагедії

Після того як Україна здобула незалежність, питання Волинської трагедії неодноразово порушували політики обох країн. Україна та Польща проводили спільні заходи для вшанування жертв і намагалися знайти точки порозуміння. Однак після того як Польща у 2016 році визнала Волинську трагедію геноцидом, дискусії загострилися.

У відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015—2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків,

які були вбиті у 1943—1945 роках бійцями УПА.

У грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної памʼяті Республіки Польща домовились провести консультації, щоб врегулювати проблемні питання. Так напрацювали проєкт регламенту групи з їхнього вирішення, але Польща його досі не погодила.

У червні 2022 року міністерства культури України та Польщі підписали Меморандум про співробітництво у сфері національної памʼяті. Він передбачав розшук, ексгумацію і поховання жертв. Меморандум мав вступити в дію після припинення воєнного стану на території України. Але Польща під час повномасштабного вторгнення Росії постійно порушує питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України.

У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі й на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники) провела спільні з поляками дослідження.

Водночас Польща не виконала запит України на відновлення меморіальної таблички на похованні воїнів УПА на горі Монастир. Питання про її відновлення в первинному вигляді, із зазначенням імен похованих у цій братській могилі, порушували на найвищому рівні — президентів України та Польщі.

Дія, закон, Червень, Культура

Читайте ще