У Львові реалізовуть останній етап проєкту реставрації кам'яниці Корнякта (Королівської кам’яниці) — будівлі, де розташований Львівський історичний музей. Про це повідомилив Інституті Polonika.
Зазначають, що у липні завершили та прийняли роботи на фасаді будівлі. Вони охоплювали комплекс реставраційних і будівельних заходів, зокрема реставрацію тиньку та кам’яних архітектурних деталей. У межах робіт також виконали:
- конструктивне укріплення муру аттика;
- ремонт протипожежних стін;
- реставрацію та часткову заміну віконних конструкцій із відновленням первісного обрамлення вікон на третьому поверсі;
- реставрацію дерев’яної головної брами;
- заміну бляшаних покриттів і відливів;
- ремонт системи водовідведення та блискавкозахисту;
- гідроізоляцію балконної плити;
- реставрацію металевої кованої балюстради.
Зараз реалізують останній етап проєкту — виготовляють копії частини скульптур з аттика.
Відповідно до рішення реставраційної комісії, фігури короля та лицарів через незадовільний технічний стан не повернуть на будівлю.
Натомість їх представили на виставці, організованій у галереях-аркaдах музею. На аттику їх замінять точні кам’яні копії.
Додають, що підрядник представив цифрові моделі, розроблені на основі попереднього сканування оригіналів, а також їхні 3D-друковані моделі та кам’яну модель еталонної скульптури.
"Копії максимально точно відтворюватимуть форму оригіналів, водночас із усуненням їхніх технічних і технологічних недоліків та монтажних рішень, які сприяли їхньому руйнуванню", — пояснюють в Інституті Polonika.Роботи виконує компанія Restauro Sp. z o.o.
Нагадаємо, що рестраврацію кам'яниці розпочалиу 2024 році. Всі витрати на реставрацію, а саме понад 29 млн гривень, взяв Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном "Polonika".
Довідка
Палац Корнякта – ренесансна пам’ятка 1580 року. Кам'яницю на замовлення найбагатшого львів’янина за всю історію міста – купця Костянтина Корнякта збудував італійський архітектор Петро Барбон. У середині XVII століття палац Корнякта перейшов до родини польського короля Яна ІІІ Собеського і відтоді почав називатися Королівською кам’яницею.
