Історія з новими правилами бронювання, яка протягом тижня викликала обурення бізнесу та гостру критику, завершилася оголошенням урядових рішень.
Спочатку Кабмін планував суттєво скоротити можливості бронювання навіть для підприємств, які виробляють зброю, ремонтують енергетичні об’єкти та забезпечують роботу критичної інфраструктури.
Після розголосу обмеження вирішили пом’якшити. Але від додаткового контролю за бронюванням уряд не відмовився.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що кількість заброньованих щомісяця зростає на десятки тисяч, тоді як військовослужбовці, які п’ятий рік захищають країну, повинні мати можливість повернутися додому.
За його словами, нові правила мають усунути зловживання та забезпечити справедливіший підхід до бронювання.
Оборонці та енергетикам — 95%. За 100% доведеться звертатися до Координаційного центруЗа попередньо оприлюдненими параметрами доопрацьованого проєкту, для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів передбачалася квота бронювання 95% замість попередніх 100%.
Це краще, ніж 85%, які пропонували спочатку.
Але повністю зберегти старі правила не вдалося.
У новій заяві Корецький підтвердив головне: безумовного 100% бронювання більше не буде, зокрема для енергетики та оборонної промисловості.
Якщо підприємству для безперебійної роботи потрібно забронювати більше працівників, воно зможе подати обґрунтоване звернення до Координаційного центру.
Тобто можливість повного бронювання залишають, але вона вже не буде автоматичною.
Уряд запевняє, що не допустить послаблення підприємств, які виробляють озброєння та підтримують критичну інфраструктуру.
Однак для оборонних заводів та енергетичних підприємств навіть 5% персоналу можуть мати значення. Особливо якщо йдеться про інженерів, ремонтників та інших спеціалістів, яких складно швидко замінити.
І це на тлі підготовки до зими, коли від енергетиків вимагають якнайшвидше відновлювати пошкоджені об’єкти, а від оборонних підприємств — збільшувати виробництво зброї.
Бізнесу залишають 50%, але критерії критичності переглянутьЗа попередніми повідомленнями щодо доопрацьованого проєкту, для інших критично важливих підприємств базову квоту бронювання планували залишити на рівні 50%.
Також після критики уряд відмовився від пропозиції змінити базу розрахунку кількості працівників, яких можна забронювати.
Спочатку хотіли виключити з розрахунку тих, хто вже має відстрочку з інших підстав, наприклад багатодітних батьків.
Це могло б призвести до скорочення фактичної кількості заброньованих навіть за формального збереження квоти 50%.
Водночас у новій заяві прем’єр-міністра ці цифри та порядок розрахунку окремо не деталізовані.
Натомість Корецький оголосив про перегляд самого підходу до визначення критичності підприємств.
За його словами, критичність відокремлять від економічних показників.
Пріоритетними залишаться сфери, які реально працюють на оборону та економіку: оборонно-промисловий комплекс, енергетика, зв’язок, логістика, житлово-комунальне господарство та інші.
Для цих сфер, як запевняє прем’єр, нічого не зміниться.
Водночас галузеві та регіональні критерії критичності оновлять і перевірятимуть на можливі зловживання.
Отже, навіть якщо квота 50% залишиться незмінною, вирішальним стане інше питання: хто і за якими критеріями надалі визнаватиме підприємства критично важливими.
Координаційний центр усе ж створять, хоча НАЗК попереджало про корупційні ризикиОдним із найбільш суперечливих положень нового порядку стала ідея створення Координаційного центру.
У початковому проєкті йому планували надати значний вплив на рішення про визначення підприємств критично важливими та позбавлення їх цього статусу.
НАЗК вказувало на корупційні ризики такого механізму. Серед проблем — відсутність чітких строків розгляду документів та зрозумілих підстав для ухвалення негативних рішень.
Це могло створити умови для затягування розгляду звернень та вибіркового підходу до підприємств.
Після критики повноваження центру пропонували обмежити рекомендаційними функціями, залишивши остаточні рішення за уповноваженими органами влади.
Однак у новій заяві Корецький підтвердив, що сам Координаційний центр залишиться частиною системи.
Саме до нього підприємства повинні будуть звертатися, якщо потребуватимуть бронювання понад загальний ліміт.
І якщо підприємство вже визнане критично важливим, чому для збереження всіх необхідних працівників йому знадобиться ще одне погодження?
Особливо коли йдеться про заводи, які виробляють зброю, або енергетичні підприємства, що відновлюють пошкоджені об’єкти.
100% бронювання в обмін на працівників для армії: уряд готує нову системуОкрім обмеження безумовного повного бронювання,
уряд анонсував ще одну модель.
Підприємство зможе бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатиме частину з них до військової служби.
Уряд називає це виконанням мобілізаційного зобов’язання.
За словами Корецького, принципово важливо, щоб працівник заздалегідь знав, куди саме йде служити та на який строк.
За ним обіцяють зберегти робоче місце і зарплату.
Фактично бізнесу пропонують нову модель: хочеш повністю зберегти бронювання — забезпечуй поповнення армії.
Однак поки залишається більше запитань, ніж відповідей.
Яку саме частину працівників підприємство повинно буде добровільно залучати до служби? Хто визначатиме цей відсоток? На який строк людей направлятимуть до війська? Якими будуть гарантії їхнього повернення?
І головне — як така система працюватиме на підприємствах, де кожен вузькопрофільний спеціаліст необхідний для виконання оборонного замовлення або підтримання роботи критичної інфраструктури?
Не менш важливе питання — що відбуватиметься, якщо працівники не погодяться добровільно йти на службу. Чи втратить у такому разі підприємство можливість отримати повне бронювання?
Відповідей на ці питання поки немає.
Умови нового механізму Міноборони та Мінекономіки мають розробити разом із бізнесом.
Уряд поставив за мету затвердити його до 1 грудня.
Отже, це ще не чинна вимога, а анонс майбутньої системи, за якої повне бронювання підприємства може залежати від його участі в поповненні війська.
Боролися зі зловживаннями, а отримали ще один рівень погодженьКорецький пояснює необхідність змін зловживаннями бронюванням.
За його словами, існували компанії, створені спеціально для оформлення броні, а саме бронювання фактично перетворювалося на бізнес.
Раніше прем’єр наводив приклад підрядника енергетичної компанії, де зі 100 заброньованих працівників лише 20 фактично працювали для енергетиків.
Уряд також анонсував посилення відповідальності за ухилення від військової служби. Цим питанням займатиметься Міністерство оборони.
При цьому Корецький наголосив, що оголошені рішення не означають посилення мобілізації вже завтра.
За його словами, головне завдання — навести лад у системі бронювання та викорінити зловживання.
Проте на практиці нові правила передбачають додаткову процедуру для підприємств,
які хочуть зберегти повне бронювання працівників.
А в перспективі може з’явитися ще й необхідність виконувати мобілізаційні зобов’язання.
Виходить, що через зловживання окремих компаній нові умови поширюватимуться і на тих, хто справді виробляє зброю, ремонтує енергетичні об’єкти та забезпечує роботу критичної інфраструктури.
Що в підсумкуПісля тижня критики уряд пом’якшив початкові пропозиції щодо бронювання, але від самої ідеї обмежити безумовне повне бронювання не відмовився.
За попередніми параметрами доопрацьованого проєкту, для оборонки та енергетики передбачали 95% замість спочатку запропонованих 85%, а для інших критично важливих підприємств — збереження базової квоти 50%.
Нова заява прем’єра підтверджує головний принцип: автоматичного права на 100% бронювання більше не буде.
Якщо підприємству потрібно більше заброньованих працівників, доведеться звертатися до Координаційного центру.
Паралельно уряд перегляне критерії критичності підприємств та готує до 1 грудня новий механізм повного бронювання за умови добровільного залучення частини персоналу до військової служби.
Тож головне питання тепер не лише в тому, скільки працівників дозволять забронювати, а й у тому, хто вирішуватиме, чи справді підприємству потрібна повна бронь, наскільки швидко ухвалюватимуть такі рішення і чи не стане новий Координаційний центр ще однією ланкою погоджень.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.