У п'ятницю, 30 жовтня, Волочиська громада провела в останню земну дорогу захисника Руслана Петровича Пелюха, який понад два роки вважався зниклим безвісти.
Як розповіли у Волочиській міській раді, Руслан Петрович народився 2 лютого 1977 року в селі Лозова. Там минули його дитинство та юність. За фахом він був столяром. Разом із дружиною Іриною виховував доньку Руслану.
У 2001 році переїхав до Волочиська, де працював у будівельній сфері. На початку березня 2022 року чоловік добровольцем долучився до лав Збройних сил України. 1 травня 2024 року під час виконання бойового завдання зв'язок із воїном обірвався.
«На жаль, найстрашніші побоювання підтвердилися. Стало відомо, що саме того дня Руслан Петрович загинув, віддавши своє життя за свободу, незалежність та майбутнє України», - зазначили у міськраді.
Місцем вічного спочинку захисника стало кладовище в рідному селі Лозова. Руслану Пелюху навіки залишиться 47...

Руслан Пелюх загинув 1 травня 2024 року під час виконання бойового завдання. Фото: Волочиська міська рада / Facebook
Цього ж дня, 30 жовтня, Волочиська громада попрощалася з ще одним захисником - Олександром Никодимовичем Грицинею.
Воїн відійшов у вічність 26 жовтня 2026 року.
Як розповілиу міськраді, Олександр народився 22 серпня 1970 року в селі Курилівка. Закінчивши місцеву школу, юнак продовжив навчання у професійно-технічному училищі, де опанував професію електрика. Потім була строкова військова служба. Після її закінчення чоловік одружився з коханою Оксаною. Подружжя виховало трьох дітей.
«Усе своє життя сумлінно працював: електриком у колгоспі, на швейній фабриці та цегельному заводі. Його знали як відповідальну, працьовиту та щиру людину», - розповідають у міськраді.
З 2017 року Олександр проходив військову службу у Волочиську. Після повномасштабного вторгнення чоловік у складі протиповітряної оборони захищав небо над Волочиськом. Згодом виконував завдання у складі підрозділів, які протистояли ворожим безпілотникам.
Вічний спочинок захисник знайшов на кладовищі в рідному селі Курилівка. Олександру Грицині навіки залишиться 56...

Олександр Грицина відійшов у вічність 26 жовтня 2026 року. Фото: Волочиська міська рада / Facebook
Скорботним днем 30 жовтня стало і для Берездівської громади.
Тут провели до місця останнього спочинку захисника Петра Васильовича Михасика.
Як розповіли у громаді, живим коридором шани воїна проводжали до місця останнього спочинку - кладовища рідного села Мухарів.

Місцем вічного спочинку Петра Михасика стало кладовище рідного села Мухарів. Фото: Берездівська ТГ / Facebook
Днем раніше, 29 жовтня, Новодунаєвецька громада провела у засвіти воїна Дениса Юрійовича Васеленка.
Як розповіли у громаді, Денис народився 22 лютого 2001 року в селі Новософіївка Миколаївської області. Після закінчення ліцею юнак працював різноробочим.
У квітні 2026 року Денис долучився до війська. Був поранений, проходив лікування у Дніпрі.
Загинув Герой 20 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Лиман Покровського району Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
Вічний спочинок захисник знайшов на кладовищі в селі Томашівка. Денису Васеленку навіки залишиться 25...

Денис Васеленко загинув 20 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Лиман. Фото: Новодунаєвецька селищна громада / Facebook
Читайте також: «Він закрив своїм тілом двох побратимів»: у Хмельницькому попрощалися з Григорієм Яворським