Державна комісія статистики опублікувала звіт про закупівлі товарів (робіт, послуг) за рахунок бюджетних грошей. Тепер можна чесно, а не "зі стелі", сказати, що ж у нас відбувається з держзакупівлями, і чи дійсно корупція вже викоренена. Або... Страшна сила ця статистика в руках досвідченого експерта.
За 2015 рік було укладено договорів на закупівлю товарів, виконання робіт і послуг за бюджетні кошти на суму 263 млрд грн. У 2013 році було укладено угод на держзакупівлі на суму 2805 млрд грн. Економлять. Грошей не вистачає, і тому закупівель менше.
За структурою джерел грошей. У 2015 році близько 62 млрд грн склали гроші з держбюджету, близько 61 млрд грн - гроші місцевих бюджетів, близько 92 млрд грн - гроші державних підприємств і близько 42 млрд грн - гроші корпоративних державних підприємств. В цілому гроші справді величезні. Не дивно, що у нас так борються за те, хто буде контролювати державні підприємства. Тут дійсно широкий простір для держзакупівель і найбільші ризики корупції. За всім не встежиш, і тому час від часу українці читають сенсаційні повідомлення про того чи іншого корупціонера.
От тільки біда, що далі розмов справа не йде.
В минулому році дуже багато говорили про те, що тепер у нас держзакупівлі проводять дуже прозоро і публічно. Багато разів розповідали про нову інформаційну платформу ProZorro, яка просто таки ліквідувала всіх корупціонерів. Але от що цікаво: згідно з офіційними даними Державної служби статистики, близько 42% усіх держзакупівель було здійснено без тендерів, за спрощеною системою, коли продавця вибирали самі замовники в особі розпорядників бюджетних грошей. Це без малого 112 млрд грн, на таку суму було укладено угод на держзакупівлі без тендерів.
Для порівняння: у 2013 році таких безтендерних закупівель було 34% від загальної суми держзакупівель. Це що ж виходить, що після всіх розмов, що тепер гроші держбюджету витрачають тільки публічно і чесно, виявилося, що кількість непублічних і взагалі закритих операцій з бюджетними грошима тільки зросла. На це є виправдання. Доводиться багато закуповувати для армії, а це інформація закрита, і взагалі, тут не може бути жодних тендерів, тому що тоді ворог в особі Росії буде знати,
скільки армія купила танків або снарядів. Така інформація не повідомляється, і придбання таких товарів йдуть без тендерів. Які там тендери, самі у себе і купуємо. А заодно можна і інші товари купити, і не тільки для армії. Благо, в такий час дуже популярним стало прислів'я: "Війна все спише".
Що стосується самих закупівель за процедурою, як вимагає закон про держзакупівлі, теж не все так просто. У 2015 році тільки 28% всіх держзакупівель було здійснено на відкритих торгах. У 2013 році цей показник був 34%. Дуже багато держзакупівель проводили на спеціальних аукціонах, і з особливими умовами, коли продавці були наперед відомі, так як умови таких аукціонів і тендерів були свідомо зроблені в потрібному напрямку для потрібних людей.
Говорити про боротьбу з корупцією легко і весело. Тим більше, коли ніхто реально не звертає уваги на те, що ж дійсно відбувається в Україні з держзакупівлями. А дійсно нічого не змінюється. Як і до 2013 року, велику кількість держзакупівель проводять без процедури тендерів, а згідно з вказівками організацій, які стоять вище. Незважаючи на всі розмови про публічні торги на практиці частка публічних торгів з держзакупівель навіть зменшилася в 2015 році порівняно з 2013 роком. Зате як багато і красиво було сказано про реформи уряду Яценюка, про боротьбу з корупцією і про ворогів, які заважають боротися з корупцією нашим реформаторам.
Олександр Охріменко
Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua