Суспільство

Збройний конфлікт на сході України загострив проблему домашнього і сексуального насильства — доповідь Amnesty International

11 лис•NV

Про це заявила міжнародна правозахисна організація Amnesty International у новій доповіді Не приватна справа.Дослідження проводили на підконтрольних територіях Донецької і Луганської областей. Як зазначають в організації, воно демонструє глибоку кризу в державній системі протидії і запобігання насильству щодо жінок в регіоні. Ситуацію також суттєво загострили низький рівень безпеки, присутність військових, доступ до зброї та економічна й соціальна кризи, пов’язані зі збройним конфліктом.«Це жахливо і прикро, що жінки, які вже постраждали від бойових дій на Донбасі, зазнають насильства вдома і не мають підтримки з боку влади, яка зобов’язана захистити їх від домашнього та сексуального насильства», — заявила директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук.Домашнє насильствоОфіційна статистика домашнього насильства, хоч, як стверджує Amnesty International, є ненадійною та неповною, свідчить про зростання зареєстрованих випадків з початку конфлікту. Так, у 2018 році в Донецькій області кількість адміністративних проваджень за статтею домашнє насильство збільшилася на 76%,

а в Луганській — на 158% у порівнянні із середнім показником за попередні три роки.Зазначається, що попри значні позитивні зміни в законодавстві з протидії та запобігання домашньому насильству, запровадження шелтерів і спеціальних мобільних поліцейських груп, Amnesty International зафіксувала чимало недоліків в роботі державних інституцій. У багатьох випадках поліція відмовляється реєструвати скарги постраждалих від домашнього насильства, а поширена безкарність стримує багатьох жінок звертатися до правоохоронців. У 10 із 27 випадків домашнього насильства, задокументованих у доповіді, постраждалі не повідомляли про насильство в поліцію, бо були переконані, що влада не реагуватиме адекватно або не реагуватиме взагалі.Згідно зі звітом, нове законодавство надає поліцейським повноваження видавати термінові заборонні приписи, що зобов’язують кривдника залишити місце проживання постраждалої особи і не контактувати з нею на строк до 10 днів. Однак у випадках, задокументованих Amnesty International, ці заходи застосовуються вкрай рідко або їхнє дотримання не забезпечується ефективно.

Зазначається, що недоліки існують і на законодавчому рівні. Домашнє насильство підпадає як під адміністративне, так і кримінальне законодавство. Тож кривдника, на якого не накладено два адміністративні стягнення за домашнє насильство, не можуть притягнути до кримінальної відповідальності.«До того ж, військові та поліцейські звільняються від адміністративного судочинства в судах загальної юрисдикції, що ефективно захищає їх від кримінального переслідування за домашнє насильство. Приміром нині, якщо домашнє насильство вчинив військовослужбовець, співробітник поліції також складає адміністративний протокол, але передає справу відповідним військовим формуванням, які вирішують починати розслідування чи ні», — йдеться у доповіді.Сексуальне насильствоДоповідь Amnesty International свідчить, що жінки на сході України продовжують зазнавати сексуального насильства з боку військовослужбовців, особливо в районах уздовж лінії зіткнення.Amnesty International задокументувала вісім випадків сексуального насильства щодо цивільних жінок та дівчат з боку військовослужбовців:

зокрема два зґвалтування, один замах на зґвалтування та п’ять випадків сексуального домагання, вчинених військовими протягом 2017−2018 років у місцях проживання цивільного населення.«Українська влада повинна провести швидкі та всебічні правові реформи, які зможуть захистити потерпілих від домашнього та сексуального насильства. Ці реформи можуть бути успішними лише в тому випадку, якщо вони підготовлені у співпраці з громадськими організаціями та постраждалими особами», — заявила Оксана Покальчук.Також зазначається, що в останні роки український уряд продемонстрував готовність розв’язати проблему насильства щодо жінок. В організації наголосили, що Україні слід ратифікувати Стамбульську конвенцію, оскільки це забезпечить владі чітку дорожню карту реформ, зокрема і подальше вдосконалення законодавства, освітні програми для чиновників та суспільства, механізм урядової звітності та інші важливі зміни.Доповідь Amnesty International базується на ґрунтовному вторинному дослідженні українського законодавства, а також на шести робочих поїздках дослідниць Amnesty International, здійснених із січня по листопад 2019 року. Під час таких поїздок проводилися глибинні інтерв'ю й обговорення у фокус-групах у Києві, а також на підконтрольних територіях Донецької і Луганської областей з постраждалими особами, представниками і представницями міжнародних і локальних організацій, владою. У звіті увага присвячується насамперед підконтрольним уряду територіям Донецької та Луганської областей, оскільки внаслідок непередбачуваної динаміки конфлікту Amnesty International більше не має доступу до непідконтрольних уряду територій.

Читайте ще