У День захисту прав дітей Вікна публікують історію 8-річної Віки, яка жодної хвилини не жила у мирній Україні.
Сообщение Першокласниця з Авдіївки: історія 8-річної Віки, яка не бачила мирної України появились сначала на Vikna.
Деякі діти не бачили цього світу без війни. Восьмирічна Віка народилась під звуки обстрілів, а рюкзак у перший клас збирала під вибухи. Вона родом з прифронтової Авдіївки, і єдине, що приносило почуття спокою та стабільності, то була школа, якої, ймовірно, більше немає.
У мене там були друзі. Я там малювала, грала, вчилася. Мені подобалась математика та українська, – говорить Віка.
Як розповідає мама дівчинки Ганна для UNICEF, від початку повномасштабного вторгнення жити у місті стало просто нестерпно, а тривога за життя усіх трьох дітей стала ще більшою.
Спочатку жінка заклала вікна мішками з піском, потім через нестачу продуктів доводилось пекти хліб з манної крупи. Ліків теж було недостатньо.
Два довгих місяці родина прожила у підвалі без сонячного світла. Лише час від часу можна було підійти до дверей, щоб подихати свіжим повітрям.
Все вибухало.
Нас там могло завалити, – згадує дівчинка.
Однак іноді мамі доводилось виходити на вулицю й під час обстрілів, щоб принести води чи сходити в магазин. Іншого варіанту просто не було.

Ганна згадує, як востаннє їй доводилось вийти за продуктами:
Пам’ятаю, як по спині побігли мурашки, як затремтіли руки. Я дуже боялася за дітей.
Тому в квітні жінка наважилася вивезти дітей з міста. Проте евакуація для її сім’ї стала ще одним випробуванням. Очікування на автобус припало на час нових обстрілів міста, ворог нещадно гатив з артилерії й матері з дітьми довелось просто повзти від стрілянини.
Тут не стріляють Тепер вже сім’я в безпеці у маленькому селі в Черкаській області. Восьмирічна Віка живе з мамою та меншими братиком і сестричкою у частині будинку, яку виділили для них рідні.
Мені подобається тут. Тут багато місця, хороша погода, влітку ми ходитимемо на річку купатися. І тут не стріляють.
Дівчинка повертається потроху до звичного життя, займається читанням та прописами. З’явились навіть плани на майбутнє – піти в нову школу та зустріти нових друзів.
Читати на тему

Найстрашніше було не бачити одне одного — історія мами та її двох синів-близнюків, яким дивом врятували зір після вибухової хвилі У дитини одне око вибило вибуховою хвилею. Обидва сини були налякані, – розповідає Оксана про той день, коли ледь не втратила зір. Та все ж сум за минулим мирною і такою звичною буденністю наздоганяє, і дитина поринає у спогади про школу в Авдіївці, однокласників та вчителів, що залишились у зоні бойових дій.
Дома, напевно, хтось з моїх однокласників залишається у підвалі й не виходить, а хтось поїхав. Сподіваюся, що зі школою все гаразд, що її не розбили.

Щоб не давати доньці сумувати, Ганна купила Віці чорне цуценя, яке намагається нагадати дівчинці, що вона досі дитина, а життя триває. А щасливим його зможе зробити щонайменше сам песик.
Вона однаково лишається дитиною і навіть під час війни намагається тримати в серці позитив, – каже Ганна.
Нагадаємо, раніше мама єдиної в Україні п’ятірні розповіла про порятунок дітей від війни та переїзд до Португалії.
Сообщение Першокласниця з Авдіївки: історія 8-річної Віки, яка не бачила мирної України появились сначала на Vikna.