Про це свідчать результати другого опитування українських біженців, проведеного Федеральним інститутом народонаселення Німеччини разом з партнерськими організаціями.Із 71% біженців, які не хочуть залишатися в Німеччині назавжди, 38% планують повернутися в Україну після закінчення війни, а ще 30% хочуть підтримувати тісні контакти з Німеччиною і проживати в цій країні бодай час від часу.У німецькому інституті народонаселення зазначають, що важливу роль у намірі залишитися відіграють сімейна ситуація та соціальна інтеграція. Так, наприклад, ті біженці, які мають партнера чи партнерку за межами Німеччини, набагато рідше бажають залишитися в країні.З іншого боку, біженці, які шукають можливість здобути освіту, добре знають німецьку мову та відчувають себе бажаними в суспільстві, найімовірніше, захочуть залишитися назавжди.Також опитування показало суттєвий прогрес у вивченні українськими біженцями німецької мови: троє з чотирьох утікачів від війни відвідали або вже пройшли один або кілька курсів німецької, найчастіше це інтеграційний курс.Водночас через зайнятість у курсах з вивчення мови лише 18% українських біженців мали роботу станом на початок 2023 року.
Понад дві третини хотіли знайти роботу негайно або протягом року.Середній дохід одного домогосподарства сягав у середньому 850 євро.Діти та молодь становлять значну частку біженців: майже кожен другий українець прибув до Німеччини хоча б з однією неповнолітньою дитиною, причому майже половина цих дітей — віком до 10 років.Автори дослідження рекомендують політикам терміново вирішити, чи продовжувати тимчасовий захист для українських біженців після березня 2024 року чи створити інші перспективи довгострокового проживання.Загалом з початку російської загарбницької війни з лютого 2022 року з України до Німеччини втекли понад мільйон людей, більшість з них — жінки та діти.Детальніше про опитуванняЦе спільний проєкт Інституту дослідження зайнятості (IAB), Федерального інституту досліджень народонаселення (BiB), Німецької спільноти сімейних демографічних досліджень (FReDA), Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF) та Соціально-економічної панелі (SOEP).Ще наприкінці літа 2022 року по всій Німеччині було опитано понад 11 тисяч українців-біженців віком від 18 до 70 років, а потім ще раз майже 7 000 людей з цієї групи на початку 2023 року, щоб задокументувати поточні умови життя та зміни.
