Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, колишній гендиректор медіахолдингу 1+1 Медіа, схоже, втратить свою посаду. Ткаченко написав заяву про звільнення майже одночасно з проханням президента Володимира Зеленського до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля про заміну міністра.
Ткаченко, який керує Міністерством культури та інформаційної політики з 2020 року, вже не вперше опиняється на межі відставки — зокрема і через суспільний тиск. NV нагадує про те, чому цього разу його справді можуть звільнити і якими ще скандалами відзначився міністр під час роботи в уряді Шмигаля.
Хто може замінити Олександра Ткаченка у випадку його відставки, поки невідомо. У соцмережах пишуть, що культурний сектор «ставить» на Галину Григоренко, яка з липня 2022 року обіймає посаду заступниці Ткаченка. Раніше вона керувала Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти. Водночас за інформацією нардепа Олексія Гончаренка, замість Ткаченка Офіс президента пропонуватиме Олесю Островську-Люту, яка зараз очолює Мистецький Арсенал.
Музей, серіал і тризуб чи воєнні потреби:
що призвело до ймовірного звільнення ТкаченкаУ липні 2023 року в українському суспільстві з новою силою спалахнула дискусія про доречність значних витрат на далекі від воєнних потреб проекти — як за бюджетні, так і за донорські чи приватні кошти. Найбільшого резонансу набули не лише дії влади Києва — від перекладання бруківки до проекту нового пішохідного моста на Оболоні - але й рішення, які залежать від центральних органів влади.
Серед них — проект Міністерства культури та інформаційної політики Тризуб Батьківщини вартістю 28 млн грн, в межах якого було зібрано донорські кошти на заміну герба СРСР на український тризуб на щиті монумента Батьківщина-мати в Києві. А ще — добудова Національного музею Голодомору-геноциду в Києві вартістю 573,9 млн грн. 12 липня комітет Верховної Ради з питань бюджету рекомендував ухвалити законопроєкт № 9437 про виділення з державного бюджету цих коштів на завершення будівництва та введення в експлуатацію другої черги музею. На його платформі мають відбуватися основні офіційні заходи до 90-х роковин Голодомору 1932−1932 років.
«Не секрет, що другий рік поспіль практично усі видатки, не пов’язані з безпекою та обороною, фінансуються коштом допомоги — кредитів та грантів, що надходить від міжнародних донорів. Те, що з цих грошей не можна фінансувати армію, є умовою партнерів України», — нагадувала ВВСпро неможливість витрати «донорської» частини бюджетних видатків на потреби оборони. Однак українські соцмережі вибухнули суперечками щодо доцільності будь-яких масштабних витрат на подібні проекти у час, коли збори на автівки, дрони та інші базові потреби для ЗСУ досі є щоденною реальністю українців. Ще однією краплею стали заплановані Мінкультом витрати у розмірі 33 млн грн на зйомки драмедійного серіалу СМТ Інгулець, в основі якого мало б бути життя скандального депутата з Кіровоградської області, президента ФК Інгулець та підприємця Олександра Поворознюка. Більшості українців він відомий своїм зверненням до Володимира Зеленського на початку вторгнення РФ зі словами «Вова, *баш їх, бл*ть».
На тлі цих дискусій міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко намагався захистити та відстояти рішення про добудову музею Голодомору за понад 500 млн грн. Він нагадав,
що будівництво музею почалося багато років тому, «і не питання до нас зараз, чому воно не було завершено раніше».
«Це фактично останній транш коштів, який необхідний для того, щоб завершити будівництво єдиного повноцінного музею Голодомору у світі. Тому я вважаю, що такі речі, які говорять про страждання українського народу впродовж десятиліть з боку Москви, мають знайти своє відображення в музеї», — заявив Ткаченко в ефірі Радіо Свобода. Він також нагадав, що музейна експозиція створюватиметься за кошти донорів. «І музей буде працювати. І я думаю, що стане однією з тих точок, яка після нашої перемоги буде однією з найцікавіших об'єктів для того, щоб світ дізнався, чому росіяни почали проти нас війну, яка насправді триває багато-багато років», — наголошував Ткаченко.
Крапку в цих дискусіях 20 липня поставив президент України Володимир Зеленський У вечірньому зверненні він заявив, що попросив прем'єр-міністра Дениса Шмигаля замінити міністра Ткаченка. «Я запропонував голові уряду два кроки. Перший: знайти позабюджетні кошти на проєкти, які дійсно потрібні. У світі є люди,
які можуть допомогти. Друге: попросив прем'єр-міністра розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики України», — заявив Зеленський. Окремо президент звернувся з цієї ж теми до представників місцевої влади. «Люди мають відчувати, що ресурси бюджетів використовуються справедливо та правильно […] Бруківка, прикрашання міст, фонтани почекають — спочатку перемога», — наголосив глава держави.
Через короткий час після звернення Зеленського Олександр Ткаченко заявив, що ще до його промови «приніс прем'єру заяву про відставку через хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни». «Лише потім здивувався заяві президента щодо цього ж питання», — підкреслив міністр.
Ткаченко заявив, що «культура під час війни важлива бо це війна не тільки за території, а за людей, а люди — це наша памʼять, історія, мова, творчість попри війну, спадщина і минуле заради майбутнього». Тому і приватні, і бюджетні кошти під час війни на культуру «не менш важливі, ніж на дрони, тому що культура це щит нашої ідентичності і наших кордонів», переконаний міністр. «І це принципова моя позиція проти інших»,
— визнав Олександр Ткаченко.
П’ять найгучніших скандалів Ткаченка на посаді міністраЗа три роки роботи міністром Олексанр Ткаченко неодноразово опинявся в центрі бурхливих суспільних дискусій. Ось декілька найрезонансніших випадків.
НедовідставкаУ листопаді 2021 рокуОлександр Ткаченко подав заяву про відставку назвавши причиною такого кроку невдоволення низкою управлінських рішень з боку Кабміну щодо його міністерства. «Забрати Держкіно у Міністерства культури та інформполітики і передати його в управління Кабміну — нелогічно. Це як забрати у компанії транспортний відділ і передати його в управління раді директорів. Такі стиль та підходи щодо управління процесами мене дивують — не мій концепт та цінності», — зазначив тоді Ткаченко.
Міністр зауважив, що подібних рішень, з якими він не погоджувався, було чимало, вказавши серед них бюджет-2022 на культуру, а також дискусію в уряді щодо створення Держслужби та Держінспекції з охорони культурної спадщини.
Однак тоді Ткаченка так і не відправили у відставку, хоча апарат Ради прийняв його заяву. Такий крок міністра не підтримала фракція Слуга народу.
Її голова Давид Арахамія назвав заяву Ткаченка «емоційним кроком» і заявив, що міністр і голова уряду Денис Шмигаль «поспілкувалися і знайшли точки порозуміння». Ткаченко підтвердив, що спікер, прем'єр-міністр та президент попросили його залишитися на посаді. Після початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року перша спроба міністра піти у відставку втратила актуальність.
Петиції та акції з вимогою звільнення ТкаченкаУ різний час щодо Ткаченка було подано декілька петицій з вимогою звільнити міністра. В одній з них, розміщеній на сайті уряду в березні 2023 року, міністру закидали «стагнацію у культурній сфері». Необхідні для розгляду урядом 25 тис. голосів петиція набрала через три місяці - 2 червня 2023 року. У відповідь на неї прем'єр-міністр УкраїниДенис Шмигаль 19 червня заявив, що для відставки Ткаченка немає підстав
«Члени Кабінету міністрів особисто відповідають за стан справ у доручених їм сферах. Водночас зі змісту петиції неможливо встановити факти та обставини, які давали б чіткі підстави [щоб ініціювати звільнення Ткаченка]», — сказано у відповіді прем'єра.
Ще одну петицію з проханням про відставку Ткаченка було подано 21 червня 2023 року. Її автор стверджував, що міністр непрофесійно керував своїм відомством, що спричинило застій в культурній сфері. Також Ткаченку закидали відсутність належних заходів щодо захисту та збереження мистецьких творів від російської агресії.
Крім того, у новій петиції стверджується, що міністр сприяв «злочинному рішенню Держкіно щодо реорганізації Довженко-центру», виступив проти закриття музею Булгакова в Києві, до чого закликала Спілка письменників України та казав, що не вважає свого ексколегу з фракції Слуга Народу Олександра Дубінського елементом «російської мережі дезінформації», як про це заявляли у США.
Через кілька днів після появи цієї петиції на фестивалі Книжковий арсенал у Києві відбулася публічна акція з вимогою відставки Ткаченка (23 липня 2023). Протестувальники тримали плакати з написами «Ткаченко має піти», «Ткаченко геть», «Ткаченка у відставку», «Розграбовані музеї = діяльність Ткаченка», «Ткаченко знищує культуру» тощо. Претензії активістів стосувалися правил виїзду за кордон українських артистів,
ситуації навколо Довженко-Центру, недостатньої охорони пам’яток і музеїв під час війни, розподілення бюджету тощо.
Ткаченко запроси протестувальників на особисту зустріч і 26 червня в Національному художньому музеї України зустрівся громадськістю, хоча протестувальники з Книжкового арсеналу на неї не прийшли.
Скандал довкола «тризуба Незалежності»У серпні 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики спільно з креативним агентством Banda розробило новийжест-вітання з Днем Незалежності, який за лічені години викликав скандал у соцмережах.
За задумом авторів, новий жест «тризуб Незалежності» мав доцільність, оскільки традиційний жест тризуба, який використовував, зокрема, В’ячеслав Чорновіл, згодом використало для свого логотипу ВО Свобода.
Мовою жестів запропонований Banda та МКІП жест означав букву Н, що мало означати Незалежність. Передбачалося, що він стане новою традицією вітання з Днем Незалежності України, жест рекламував особисто міністр Олександр Ткаченко.
Але раптово виявилося, що цей жест має й інше значення, що викликало скандал.
Жест, запропонований Banda та МКІП називається Шокер і використовується залежно від ситуації,
як вказівка на перевагу над кимось або над чимось, або жартома. Цей жест використовують репери Західного узбережжя, зокрема ним для ідентифікації користуються Snoop Dog, Kendrik Lamar та інші. Також він має сексуальне тлумачення, англійською його називають Two in the pink, one in the stink.
Після хвилі різкої критики в соцмережах у Міністерстві культури та інформполітики і визнали, що разом із Banda «перекреативили». І додали, що «у жодному разі не ставили за мету зневажити або образити співгромадян». Міністерство також опублікувало новий пост, у якому визнало «єдиним можливим жестом тризуба — Тризуб Чорновола» і додало, що більше не закликає українців приєднуватися до флешмобу. Агентство Banda теж опублікувало пост із вибаченнями.
Ситуація довкола Довженко-центраОднією з найрезонансніших історій у досвіді Ткаченка на посаді міністра стала спроба реорганізації Довженко-Центру — державного фільмофонду України та аудіовізуального архіву, який забезпечує збереження, дослідження, популяризацію та реставрацію національної кіноспадщини.
У червні 2022 року Міністерство культури та інформполітики передало Довженко-Центр у пряме підпорядкування Держкіно.
А у серпні того ж року видало наказ про реорганізацію центру. Згідно з ним, майно Довженко-Центру та фільми з його колекції мали передати державній установі Науковий центр кінематографії України, яка ніколи не займалася зберіганням фільмів. Колектив центру висловлював побоювання, що це призведе до втрати унікальної кіноколекції, та прирівняв заплановану реорганізацію до спроб рейдерства.
На захист центру здійнявся широкий суспільний рух. У листопаді 2022 року Ткаченко оголосив про рішення зупинити реорганізацію Довженко-Центру, а фонд і музей залишати в тому статусі, в якому вони є зараз, — як цілісний майновий комплекс.
11 липня 2023 року Господарський суд Києва визнав незаконним наказ Державного агентства з питань кіно про реорганізацію Довженко-Центру.
Звинувачення в расистських коментаряхВлітку 2021 року міністр культури України Олександр Ткаченко потрапив на шпальти американського The Daily Beast. Видання поговорило з українською телеведучою з нігерійським корінням Кароліною Ашіон, яка раніше звинуватила чиновника в дискримінаційних висловлюваннях у зв’язку з кольором її шкіри.
За шість років до того ведуча, яка тоді працювала на телеканалі 2+2, що є частиною медіахолдингу 1+1, хотіла спробувати себе в ролі ведучої ранкового ток-шоу Сніданок з 1+1 і вирішила обговорити це з Ткаченком.
«Я пам’ятаю, як Ткаченко сказав мені: „Ви в дзеркало себе бачили? Аудиторія нашого каналу не те, щоб… Я не готовий ризикувати рейтингами“. Я плакала на кухні і прийняла рішення звільнитися. Вочевидь, залишатися там було неможливо», — повідомила вона американському виданню, назвавши цей момент найболючішим у її кар'єрі.
У відповідь прес-служба міністра послалася на попередні коментарі Ткаченка, у яких він заперечує звинувачення в расизмі й називає ситуацію «таким собі хайпом». «Використовувати момент того, що когось оцінюють за гендером, кольором шкіри і ще чимось, звичайно, можна. І це такий собі хайп. Але також можна звернути увагу, що зараз Кароліна працює на каналах, які належать [п'ятому президентові Петру] Порошенку, де завжди своєрідно трактують мою позицію, з упередженням», — заявляв Ткаченко в інтерв'ю сайту Гордон.
Найпомітніші результати Міністерства культури та інформполітики на чолі з Ткаченком
З іншого боку, за час роботи під керівництвом Олександра Ткаченка Міністерство культури та інформполітики долучилося до низки знакових кроків, які були підтримані суспільством, найважливіші серед них:
Процес повернення майна Києво-Печерської Лаври державі з користування УПЦ (МП). Договір безоплатного користування УПЦ (МП) Києво-Печерською Лаврою був розірваний 29 березня 2023 року. Відтоді було проведено інвентаризацію, повернуто на баланс заповідника близько 80 об'єктів Нижньої лаври, поновлено роботу та доступ відвідувачів до Великої лаврської дзвіниці, розпочато роботу з оцифрування Лаври, а також розроблено та затверджено порядок надання доступу до Успенського собору та Трапезної церкви щодо відспівування загиблих захисників України. Розпочато розробку стратегічної візії Києво-Печерської Лаври на 2023−2051 роки.
З початком повномасштабного вторгнення РФ було створено Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки для ефективної боротьби з дезінформацією і фейками з боку Росії.
Було створено Експертну раду Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму.Рада розглядала найбільш гучні та проблемні символи радянської спадщини,
надаючи рекомендацій органам місцевого самоврядування. У 2022 було перейменовано понад 7 650 топонімів; демонтовано 28 пам’ятників Пушкіну, 9 — Горькому, близько 20 пам’ятників та пам’ятних знаків на честь радянських визволителів тощо. Одним із найрезонансніших прикладів деколонізації публічного простору у 2022 році став демонтаж і перенесення до музею памʼятника російській імператриці Катерині II в Одесі.
З липня 2022 року український борщ внесено до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО що стало результаом об'єднаних зусиль експертів Євгена Клопотенка та Марини Соботюк, Міністерства культури та інформполітики, МЗС України, постійного представництва України при ЮНЕСКО, Посольства України у Франції.
Україна приєдналася до Eurimages — європейського фонду підтримки спільного кіновиробництва і прокату кінематографічних та аудіовізуальних творів.
